УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 року справа № 2а-3080/08/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Дадим Ю.М., Руденко М.А.
при секретарі судового засідання: Фесовець А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги “дітям війни”, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2008 року позивачка звернулася до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, в якому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. до 31.12.2007р., зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року в частині задоволених позовних вимог, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється.
Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала.
В частині відмовлених позовних вимог постанова суду сторонами фактично не оскаржувалась, оскільки апелянт в апеляційній скарзі не зазначав, що він не згоден з постановою в частині відмовлених позовних вимог, а позивачка апеляційну скаргу до суду не подавав.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 14.03.1991р. та відповідною відміткою в ньому (а.с.5).
Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була призупинена п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”визнані неконституційними.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” про зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Сторонами визнано, що Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області будь-яких дій, пов’язаних з нарахуванням підвищення до пенсії позивачки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, не здійснювало, відповідних виплат - не проводило.
Частиною 3 статті 62 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно: 410.06 гривни та 415.11 гривни.
Посилання в ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на те, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімального розміру пенсії за віком.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачки у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з а період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
Отже, посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус “дитина війни”, визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб’єкта владних повноважень, а саме, Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”для цієї категорії осіб.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 11 листопада 2009 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: Ю.М.Дадим
М.А.Руденко