УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року справа № 2а-281/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.,
суддів: Стежко В.А., Божко Л.А.
при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2008 року позивачка звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області, в якому, з урахуванням уточнених вимог (а.с.18), просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. до 31.12.2008р., визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй у повному обсязі надбавки до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 по 01.02.2009 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Також просила суд стягнути з відповідача на її користь витрати на сплату державного сита в сумі 03,40грн. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачки відповідач керувався положеннями нормативного акту, що на підставі Рішення Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, а тому застосуванню не підлягає.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області в частині невиплати пенсії ОСОБА_1 у розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 29 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 січня 2009 року з урахуванням підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2009 року, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється.
Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала.
В частині відмовлених позовних вимог постанова суду сторонами фактично не оскаржувалась, оскільки апелянт в апеляційній скарзі не зазначав, що він не згоден з постановою в частині відмовлених позовних вимог, а позивачка апеляційну скаргу до суду не подавала.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 02 лютого 2004 року та відповідною відміткою в ньому (а.с.5).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки позивачка звернулася до суду 29 грудня 2008 року, та не надала доказів поважності причини строку звернення до суду, з урахуванням ст. 99 КАС України, якою встановлений річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, та положень ч.2 ст. 100 КАС України, згідно якої пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, на чому наполягає відповідач, то лише з 29 грудня 2007 року по 31.12.2007 року можливо зобов’язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії.
Частиною 3 статті 62 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно: 410.06 гривни та 415.11 гривни. Посилання в ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на те, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.
Сторонами визнано, що Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області будь-яких дій, пов’язаних з нарахуванням підвищення до пенсії позивачки з 29 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, не здійснювало, відповідних виплат - не проводило.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачки у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на перерахунок підвищення до її пенсії як «дитині війни» у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22 травня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.
Таким чином, з 22 травня 2008 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вираховувався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме : у 2008 році - статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ".
Відповідно до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області після 22.05.2008 року відповідне підвищення пенсії ОСОБА_1 як «дитині війни» здійснено не було.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року , з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на перерахунок підвищення до її пенсії як «дитині війни» за 2009 рік, а саме, по 31 січня 2009 року. Адже, відповідно до вимог ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, визначається у розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Тобто, цей розмір складає 498 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", на яку міститься посилання в апеляційній скарзі.
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
Отже, посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб’єкта владних повноважень, а саме, Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 лютого 2009 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 20 жовтня 2009 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: В.А.Стежко
Л.А.Божко