ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 серпня 2006 р.

№ 3/673

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Дунаєвської Н.Г.

                                                  Кота О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Обласного комунального підприємства “Компанія “Луганськвода”, м. Луганськ

на рішення

від 26.04.2006

у справі господарського суду

№ 3/673 Луганської області

за  позовом

Дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, смт. Новопсков

до	Обласного комунального підприємства “Компанія “Луганськвода”, м. Луганськ

про	стягнення 20 945,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –            Перепічай А.М., Кравченко С.В.

від відповідача –        не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.04.2006 р. задоволено позов Дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів до Обласного комунального підприємства “Компанія “Луганськвода” про стягнення 20 945,40 грн. боргу за надання послуг з водопостачання за квітень 2005 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 20 945,40 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 209,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до вимог чинного законодавства, вільні ціни встановлюються на всі види продукції, товарів, послуг за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін та тарифів. Державне регулювання цін (тарифів) здійснюється за послуги саме з централізованого водопостачання, тобто за договором від 06.01.2005 р. сторони вільні встановлювати ціни на послуги з водопостачання, оскільки відповідачем вода використовувалася з метою здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, показники обсягу спожитої відповідачем у квітні 2005 р. води та тарифу на послуги  позивача з водопостачання зазначені у рахунку    № 93 від 26.04.2005 р. та відповідно до умов п. 5.7 договору ці показники вважаються прийнятими відповідачем до виконання та подальшому запереченню не підлягають, оскільки відповідний акт звірки у встановлений договором термін сторонами не проведений та не підписаний.

Оскаржуючи рішення господарського суду скаржник просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що при винесенні рішення господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що оспорюваний договір сторонами не виконаний у повному обсязі –послуг з централізованого водопостачання та водовідведення позивачем не надано, а тому і підстави для будь-яких сплат за цим договором у відповідача відсутні.

Для виконання умов договору від 06.01.2005 р. № 11 у позивача відсутня ліцензія і встановлений органами місцевого самоврядування тариф для підприємства позивача. Зазначений у договорі тариф є вільним, а його застосування у спірному договорі суперечить чинному законодавству, тобто у договорі фактично відсутня така істотна умова, як ціна.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичним обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між  Дочірньою компанією “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (постачальник) та Старобільським районним виробничим управлінням Обласного комунального підприємства “Компанія “Луганськвода” (споживач)  06.01.2005 р. укладено договір № 11 на послуги з водопостачання відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водовідведення на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови даного договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що споживач, сукупний розмір оплати якого за надані послуги з водопостачання за розрахунковий період (місяць) не перевищує п’ятисот гривень, здійснює оплату на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів у триденний термін з дня його отримання.   В інших випадках споживач оплачує надані послуги у наступному порядку: авансовий платіж до 15-го числа розрахункового місяця у розмірі 60 % від вартості заявленого об’єму; остаточний розрахунок  за послуги водопостачання, плату за перевищення  лімітів води та інше споживач робить на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів у 10-денний термін з дня їх отримання.

Тарифи на водопостачання наступні: водопостачання питне –                 3,5 грн./м3 без ПДВ та 4.20 грн./м3 з ПДВ (п.5.5 договору).

Споживач зобов'язаний своєчасно вносити постачальнику плату за надані послуги з водопостачання.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач –Обласне комунальне підприємство “Компанія “Лугансьвода” умови вказаного договору  в частині оплати за надані послуги з водопостачання за квітень 2005 р. не виконував належним чином, у зв'язку з цим за відповідачем утворився борг у сумі 20 945,40 грн.

Обласне комунальне підприємство “Компанія “Луганськвода” борг визнає частково у сумі 1 496,01 грн., оскільки тариф на воду складає                    0,30 грн. /м3, відповідно із протоколом розбіжностей до договору № 11 від 06.01.2005 р.

Суд підставно дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов договору за квітень 2005 р. підтверджений, зокрема, актом звірки, який підписаний представниками сторін  без доповнень і зауважень, рахунком № 93 від 26.04.2005 р.

Відповідно до п. 5.7 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг з водопостачання споживач зобов'язаний у триденний термін з дня отримання відповідних документів направити до постачальника повноважного представника з обґрунтованими документами  для проведення звірки даних та підписання акту звірки у цей же термін. При невиконанні цієї умови показники, зазначені у документах постачальника, вважаються прийнятими споживачем до виконання та подальшому заперечуванню не підлягають. Крім того, незалежно від наявності чи відсутності заперечень по виставленим постачальником рахунках, споживач зобов'язаний  раз на квартал направити до постачальника повноважного представника для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідач  після отримання рахунку № 93 від 26.04.2005 р. не звертався, відповідно до вимог п. 5.7 договору до позивача з вимогою переглянути вартість наданих послуг з водопостачання, тобто відповідно до умов договору рахунок вважається прийнятим відповідачем.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання скаржника на те, що оспорюваний договір сторонами не виконаний у повному обсязі –послуг з централізованого водопостачання та водовідведення позивачем не надано, а тому і підстави для будь-яких сплат за цим договором у відповідача відсутні та на те, що для виконання умов договору від 06.01.2005 р. № 11 у позивача відсутня ліцензія і встановлений органами місцевого самоврядування тариф для підприємства позивача, зазначений у договорі тариф є вільним, а його застосування у спірному договорі суперечить чинному законодавству, тобто у договорі фактично відсутня така істотна умова, як ціна перевірено судом першої інстанції та відхилено, як необґрунтоване, а тому додаткова оцінка зазначених обставин не відновиться до юрисдикції касаційної інстанції.

Суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з’ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом першої інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст. 1115 та ч.1,2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану господарським судом Луганської області обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2006 у справі № 3/673 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя                                                              Л.Невдашенко

Судді:                                                                                     Н.Дунаєвська

                                                                                   О. Кот