Судове рішення #68940
43/14-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 серпня 2006 р.

                                                                                  

№ 43/14-05  

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Дунаєвської Н.Г.

                                                  Кота О.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу


Товариства з обмеженою відповідальністю “Побутрадіотехніка”,            м. Харків


на постанову

від 12.04.2006

Харківського апеляційного господарського суду


у справі

господарського суду

№ 43/14-05

Харківської області

за  позовом


Комунального підприємства “Харківські теплові мережі”, м. Харків

до



Товариства з обмеженою відповідальністю “Побутрадіотехніка”,   м. Харків


про



стягнення 8 225,42 грн.



за участю представників сторін:


від позивача –              Єфімова М.О.

від відповідача –          Ткаченко В.Г., Цебро А.А.



ВСТАНОВИВ:


До прийняття рішення позивач зменшив позовні вимоги на 331, 54 грн. та просить стягнути з відповідача 7 893,88 грн.


Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.2006 р., яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 р. частково задоволено позов Комунального підприємства “Харківські теплові мережі” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Побутрадіотехніка” про стягнення                             8 225,42 грн. вартості безпідставно придбаної теплової енергії спожитої за період з жовтня 2001 р. по квітень 2004 р. по приміщенню пр. Московський, 210, м. Харків та за період з жовтня 2002 р. по квітень 2003 р. по приміщенню по пр. Косіора, 120, м. Харків. Стягнуто з відповідача на користь позивача  6 642,71 грн. безпідставно спожитої теплової енергії, 66, 43 грн. державного мита та 118,00 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.


Суд мотивував своє рішення тим, що ст. 469 Цивільного кодексу України  передбачено обов’язок особи, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, повернути безпідставно придбане майно цій особі, а у випадку неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі відшкодувати його вартість, яка визначається на момент придбання, а також відповідно до ст. 1212, ч. 2 ст. 1213 ЦК України передбачений обов’язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість.


Оскаржуючи постанову апеляційного суду та рішення господарського суду скаржник просить їх скасувати посилаючись на те, що судом не взято до уваги докази надані відповідачем.


Зокрема, скаржник зазначає, що приміщення по пр. Косіора, 120 було відключено від мережі теплопостачання в 1995 році за власним бажанням ТОВ “ Побутрадіотехніка”.


Договір на поставку теплової енергії по приміщенню пр. Московський, 210 не укладався, оскільки більше 10 років працівниками служби управління КР/П “Харківські теплові мережі” було порушено монтаж опалювальної системи приміщення і не поновлено.


Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.


Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Побутрадіотехніка” орендує приміщення згідно до договорів № 99 від 03.04.1995 р. та № 568 від 15.12.2003 р., які розташовані в м. Харкові по пр. Косіора, 120 загальною площею 98,7 кв. м. та по                 пр. Московському, 210 загальною площею 168,1 кв. м.


В період з жовтня 2001 р. по квітень 2004 р. по приміщенню по                 пр. Московський, 210 та за період з жовтня 2002 р. по 2003 по пр. Косіора, 120  відповідач безпідставно отримував теплову енергію. Договір на постачання теплової енергії між Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Побутрадіотехніка” у спірний опалювальний період не укладався.


Відповідачу за надані послуги направлялися рахунки на оплату вартості поставленої теплової енергії, що підтверджується належними доказами, але   відповідачем зазначені рахунки не оплачені.


Факт отримання ТОВ “Побутрадіотехніка” теплової енергії підтверджується, зокрема результатами інженерно-технічної експертизи і встановлено судом.


Зокрема, в п.3 висновку інженерно-технічної експертизи зазначено, що магістральний трубопровід в приміщенні ТОВ “Побутрадіотехніка” за адресою м. Харків, пр. Московський, 210 по якому подається теплоносій, функціонував в період опалювального сезонів 2001 –2002 р.р., 2002- 2003 р.р., 2003 –2004 р.р., в результаті чого теплоносій в дані приміщення подається теплопостачальною організацією в повному об’ємі. Запірна арматура, за допомогою якої можна відключити подачу теплоносія, відсутня. В приміщенні радіомайстерні № 2 система опалення не демонтована і функціонувала у вказаний опалювальний період.


Стан системи опалення  в приміщення відповідача за адресою м. Харків, пр. Косіора, 120 свідчить про те, що вона частково функціонувала в період опалювального сезону 2002 –2003 р., а саме: на площі 60,6 кв. м. нагрівальні прилади і труби циркуляційного кільця від’єднанні і заварені в 1995 р., опалення даної дільниці приміщення здійснюється за рахунок тепловіддачі стояків централізованої системи опалення і тепловіддачі від будівельних конструкцій суміжних приміщень. В приміщенні площею 38 кв. м. опалення у вказаний період функціонувало постійно ( п.4 висновку інженерно-технічної експертизи).


Суд підставно зазначив, що кількість теплової енергії, яка була надана відповідачу визначена  згідно з тепловим навантаженням, яке було розраховано на кожне приміщення окремо, виходячи з фактично встановлених опалювальних приладів, стояків підводок.


Згідно ст. 469 Цивільного кодексу УРСР особа, що отримала майно за рахунок іншої особи без достатніх підстав, встановлених законом чи договором, зобов’язана повернути безпідставно отримане майно цій особі. В разі неможливості повернення безпідставно отриманого майна в натурі повинна бути відшкодувати його вартість, що визначена на момент придбання.


Статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України передбачений обов’язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, повернути потерпілому це майно, а у разі неможливості повернути потерпілому це майно в натурі відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду справи судом про повернення майна.


З викладеного вбачається, що суд першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, враховуючи строки позовної давності.


Посилання скаржника на те, що  приміщення по пр. Косіора, 120 було відключено від мережі теплопостачання в 1995 році за власним бажанням ТОВ “ Побутрадіотехніка” та на те, що договір на поставку теплової енергії по приміщенню пр. Московський, 210 не укладався, оскільки більше 10 років працівниками служби управління КР/П “Харківські теплові мережі” було порушено монтаж опалювальної системи приміщення і не поновлено, перевірено судом апеляційної інстанції та відхилено, як необґрунтоване, а тому додаткова оцінка зазначених обставин не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.


Суд першої та апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваних рішень повно і всебічно з’ясували фактичні обставини справи, дослідили та надали оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.


В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст. 1115 та ч.1,2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.


З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Харківським апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.


Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 у справі № 43/14-05 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.




Головуючий, суддя                                                              Л.Невдашенко


Судді:                                                                                     Н.Дунаєвська


                                                                                   О.Кот


















        




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація