1-72/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 січня 2007 року                                           Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого - судці Боровицького О. А.

при секретарі - Горбачовій В. А.

з участю - прокурора Мельника В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинів Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, не одруженого, освіта середня, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого

у скоєні злочину передбаченого чЛ ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2006 року близько 20 години 30 хв. ОСОБА_1 керуючи

автомобілем марки "Славута", д/н "НОМЕР_1" рухаючись по АДРЕСА_2, в порушення п. 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України в      

умовах недостатньої видимості не вибрав безпечну швидкість руху, при винекнені небезпеки для руху, яку він об'єктивно був спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, вчинив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_2

В наслідок наїзду пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які згідно                              

висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступені

важкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.      

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав повністю та показав, що

15  листопада 2006 року він близько 20 години 30 хв. керуючи автомобілем марки    

"Славута", д/н "НОМЕР_1" рухаючись по АДРЕСА_2, був засліплений                                                    

світлом фар виїжджаючого з зупинки автобусу, через кілька секунд побачив не невеликій                    

відстані від автомобіля дівчину, почав гальмувати, автомобіль не встиг зупинитись збив                     

потерпілу. Він викликав швидку та міліцію, надавав першу допомогу потерпілій.

Порушення ОСОБА_1 плі. 12.1, 12.2, 12.3 "Правил дорожнього руху" України знаходяться в прямому причинному зв'язку з вчиненням дорожньо-транспортної пригоди і отриманням потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав вину, то суд за згодою учасників процесу визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежується допитом підсудного та потерпілого.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить                     

вину підсудного ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що                                       

спричинило потерпілої ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження доведеною і                       

кваліфікація його дій за ч.1 ст. 286 КК України вірна.                                                                                  

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, по місцю проживання характеризується позитивно, пом'якшуючи та обтяжуючи обставини.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття в

скоєному злочині, активне сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування

заподіяної шкоди.     

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд визнає вчинення злочину що до               

неповнолітньої особи.

                Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання

ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства. Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:                                                                             

ОСОБА_1 визнати винним і обрати йому покарання за ч. 1 ст. 286                                                           

КК України 1 рік обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами                                  

строком 1 рік.                                                                                                                                                     

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання                                                              

з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.                                                                                            

Запобіжний захід залишити ОСОБА_1 попередній - підписку про невиїзд.                                                

Вирок   може   бути   оскаржено   в   апеляційному   порядку   до   Хмельницького                  

апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення, шляхом подання                            

апеляційної скарги в Старокостянтинівський районний суд.