ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Ходаківської І.П.

суддів Савенко Г.В., Самусенко С.С.

розглянувши касаційну скаргу ЗАТ “Торговий Дім ЦУМ” 

на постанову від 05.06.06

Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі №5/93

господарського суду Полтавської області

за позовом ПП ОСОБА_1

до  ЗАТ “Торговий Дім ЦУМ” 

про зобов'язання укласти договір

                              за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

                  ОСОБА_2 (дов. від 01.08.06)

відповідача: Рибалко М.О. (дов. від 10.01.06)

         За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111⁵ Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 03.08.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

         Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Гетя Н.Г.) від 06.04.06 в позові відмовлено з посиланням на необгрунтованість позовних вимог.

         Постановою колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.06.06 у складі: Мостової Г.І., Мамонтової О.М., Фаловської І.М. рішення місцевого господарського суду скасовано, провадження у справі припинено.

         ЗАТ “Торговий Дім ЦУМ” звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова  прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому просить її  скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

           Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу ЗАТ “Торговий Дім ЦУМ” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального і процесуального права відзначає наступне:

         Апеляційною інстанцією при розгляді справи було встановлено, що між сторонами було укладено договір оренди торгових площ №НОМЕР_1. Сторони по цьому договору прийняли на себе певні зобов'язання, а саме:

           п.1.1. орендар зобов'язався передати, а орендодавець - прийняти в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 11,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для самостійного використання відповідно Статуту;

   п.2.2. по закінченню строку дії договору оренди, орендар має переважне право перед іншими   особами   на   пролонгацію   договору,   за   умови   виконання   Правил,   які регламентують діяльність працівників ЗАТ «ТД «ЦУМ»та орендаторів (додаток до договору);

   п.2.5. строк оренди складає з 01 січня 2006 року по 31 березня 2006 року;

       п.4.1.   орендар   до   20-го   числа   кожного   числа   за   наступний   місяць       сплачує орендодавцю плату за оренду торгових площ в сумі 75,00 грн. в місяць за 1 кв.м.;

          п.6.1.   договір   оренди   може   бути   розірваний   у   випадку:   проведення   ремонту перепланування торгових площ; використання торгових площ не відповідно до п.1.3. договору; порушення п.3.2.2. цього договору; недотримання правил протипожежної безпеки,   санітарних   та   інших   норм,   які   регламентують   порядок   використання нежитлових приміщень, а також невиконання правил, які регламентують діяльність працівників ЗАТ «ТД «ЦУМ»та орендаторів.

      п.6.2. на вимогу орендодавця цей договір може бути достроково розірваний, при цьому    орендодавець    зобов'язаний    письмово    повідомити    орендаря    за    один календарний місяць про розірвання договору;

Відповідно до ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України).

Як встановлено апеляційною інстанцією, договором оренди не передбачено його розірвання в односторонньому порядку.

Господарськими судами обох інстанції встановлено, що 16.02.2006 ЗАТ «Торговий дім «ЦУМ»направив позивачу лист НОМЕР_2, де зазначено, що відповідно до п.6.2. договір оренди №НОМЕР_1 розірваний та продовжуватися не буде.

Колегія апеляційного суду обгрунтовано звернула увагу на те, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.2 ст.188 ГК України).

Наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ч.1 ст.783 ЦК України).

         Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

         У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст.188 ГК України).

   Як встановлено апеляційною інстанцією, ЗАТ «Торговий дім «ЦУМ»не звертався до суду з позовом про дострокове розірвання договору НОМЕР_1 оренди торгових площ в ЗАТ «Торговий дім «ЦУМ»від 15.12.2005.       

         Апеляційною інстанцією також було встановлено, що після закінчення строку договору оренди (31.03.2006) позивач продовжував користуватися приміщенням, більш того, продовжував сплачувати орендну плату, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № НОМЕР_3, актом прийому виконаних робіт б/н від 30.04.2006 по договору № НОМЕР_1 та актом прийому виконаних робіт б/н від 30.04.2006 Відповідачем вказані грошові кошти були прийняті та позивачу не поверталися.

         Крім того, як вбачається з матеріалів справи ЗАТ «Торговий дім «ЦУМ»після закінчення строку договору оренди (31.03.2006 р.) протягом одного місяця не повідомив позивача про наявність заперечень щодо користування предметом оренди на підставі ст.764 ЦК України..

         Таким чином, колегія апеляційного суду встановила, що на підставі ст.764 ЦК України договір НОМЕР_1 оренди торгових площ в ЗАТ «Торговий дім «ЦУМ»від 15.12.2005 після 31.03.2006 вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

         І як наслідок, по суті вимога про зобов'язання ЗАТ «Торговий дім «ЦУМ»укласти договір оренди торгової площі в розмірі 11,4 кв.м. на новий термін спрямована на поновлення договору який на момент прийняття рішення місцевим судом (06.04.2006) вже вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, - до 31.05.2006.

Таким чином, апеляційний суд обгрунтовано дійшов до висновку, що на момент прийняття рішення місцевим судом (06.04.2006) предмет позову відсутній, а провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1.1. ст.80 ГПК України.

       Враховуючи викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого Господарського суду України,

                                            ПОСТАНОВИЛА

        Касаційну скаргу ЗАТ “Торговий Дім ЦУМ” залишити без задоволення.

        Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.06.06 у справі №5/93 залишити без змін.

Головуючий                                                                               І.Ходаківська 

Судді :                                                                                         Г.Савенко

                                                                                                     С.Самусенко