Справа № 1-114/09                                                                                                                      

ВИРОК  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

01 грудня  2009 року                                                                     м. Монастирище

Монастирищенський районний суд  Черкаської області  в  складі:  

головуючого                  - судді Діденко Т.І.,

з участю: секретара       - ОСОБА_1,

прокурора                      - Бебешка М.М.,

підсудного – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживає  ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ч.3 ст.88 КК України є особою, що не має  судимості;  

за ч.1 ст.190 КК України,        

в с т а н о в и в :  

     ОСОБА_2   приблизно о 09 годині 11.10.2009 року, перебуваючи   в селі Чапаєвка Монастирищенського району Черкаської області, з корисливого мотиву заволодіння чужим майном та використання його в особистих цілях, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3, що виразилось у повідомленні ОСОБА_3 неправдивих відомостей, умисно та незаконно заволодів стаціонарним зварювальним апаратом фірми «КAISER» вартістю 675 гривень, що належить ОСОБА_4, який продав за 400 грн.,  кошти використав на власні потреби, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки на суму 675 грн.

Підсудний ОСОБА_2  на стадії досудового та під час судового слідства свою вину визнав повністю, цивільний позов в розмірі 500 грн. моральної шкоди визнав повністю, щиро  розкаявся і пояснив, що  в с. Чапаєвка проживає його хрещений батько ОСОБА_4, до якого він інколи заходив в гості і бачив у нього стаціонарний зварювальний апарат фірми «KAISER». Він дізнався, що  цей зварювальний апарат  ОСОБА_4 дав на тимчасове користування жителю с. Чапаєвки ОСОБА_3 і вирішив забрати зварювальний апарат, щоб   продати і отримати за нього гроші. 11.10.2009 року біля  09 годин він прийшов у домоволодіння ОСОБА_3, і сказав, що ОСОБА_4 дозволив йому взяти зварювальний апарат для тимчасового користування, хоча ніякої розмови між ним та ОСОБА_4 не було. ОСОБА_3 повірив йому та віддав зварювальний апарат. Він взяв зварювальний  апарат, пішов в с. Петрівка, де в одному із домоволодінь продав його незнайомому йому чоловікові віком приблизно 40 років за 400 гривень, при цьому він пояснив, що це його власний зварювальний апарат. Гроші, які він отримав, витратив на власні потреби.  

  Потерпілий ОСОБА_4М  . цивільний позов в розмірі 500 грн. підтримав повністю і пояснив, що 07.10.2009 року приблизно о 12 годині, коли він знаходився в домоволодінні своєї матері в с. Чапаєвка, до нього прийшов його знайомий ОСОБА_3 і попросив, щоб він позичив йому свій зварювальний апарат на деякий час. На що він погодився та допоміг  відвезти апарат до домоволодіння ОСОБА_3 11.10.2009 року, приблизно о 16 годині до домоволодіння його матері знову прийшов ОСОБА_3, який попросив, щоб він знову позичив зварювальний апарат на  декілька днів, при цьому пояснив, що 11.10.2009 року приблизно о 9 годині ранку до нього прийшов ОСОБА_2 і забрав зварювальний  апарат посилаючись на його дозвіл. Про те, що ОСОБА_2 забрав його зварювальний апарат, він дізнався від ОСОБА_3 Навіщо ОСОБА_2 шляхом обману забрав його зварювальний апарат і з якою метою він не знає.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства ,   його вина у вчиненні злочину доведена доказами, добутими в установленому законом порядку,  які за заявою підсудного, крім показів самого підсудного, пояснень потерпілого, постанови про порушення кримінальної справи /а.с.1/ та матеріалів справи, що характеризують особу підсудного  /43-50/,  згідно  ст. 299 КПК України  в судовому засіданні не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким   не оспорюються, учасники розгляду справи згодні з тим, що у відповідності до ст.299 КПК України, вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи,  які не досліджувалися у судовому засіданні, у апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об”єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає  пред”явлене ОСОБА_2 обвинувачення за ч.1 ст.190 КК України  доведеним.

Дії підсудного ОСОБА_2  суд кваліфікує за    ч.1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

    Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.              

 Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння  розкриттю злочину.    

 Обставин, які обтяжують покарання підсудного,  судом не встановлено.  

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в розмірі 500 грн. моральної шкоди  підлягає до  задоволення повністю.            

Підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, від злочину не настало тяжких наслідків, відповідно до ч.3 ст.88 КК України є особою, що не має  судимості. Враховуючи  обставини, що пом”якшують його покарання, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді обмеження волі, звільнити його від відбування покарання з випробуванням та  покласти на нього певні обов”язки.            

Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.190 КК України, та для застосування ст.69 КК України судом  не встановлено.

Керуючись  ст.ст. 66, 67,  75-76 КК України,  ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :  

          Підсудного   ОСОБА_2     визнати винним у вчиненні  злочину, передбаченого ч.1 ст.190  КК України.        

Призначити   ОСОБА_2   за ч. 1 ст.190 КК України  покарання – 2 роки обмеження волі.

Керуючись ст.ст.75-76 КК України,  засудженого ОСОБА_2  від відбування покарання  у виді 2 (двох) років обмеження волі   звільнити з випробуванням, якщо  засуджений протягом визначеного йому  судом   іспитового  строку   тривалістю  2 (два)  роки не вчинить  нового злочину  і виконає покладені на нього наступні  обов’язки:

1.Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

2.Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

3. Періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.    

 Стягнути з   ОСОБА_2 на користь   ОСОБА_4   500 (п”ятсот) гривень  моральної шкоди.      

Міру запобіжного заходу   відносно засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд.          

           Речові докази   по справі: стаціонарний зварювальний апарат фірми «KAISER», який переданий під розписку потерпілому ОСОБА_4, залишити у його власності, розписку про збереження скасувати.  

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до  апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими  в той же строк з моменту  вручення їм  копії вироку.

          Суддя                            Т.І. Діденко