№ 2-1905/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 року Рівненський міський суд
в особі головуючої судді Гладюк Г.Л.,
при секретарі Петрушко Т.М.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у майні, що є у спільній сумісній власності та визнання права на спадкове майно,
встановив:
В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення часток у майні, що у спільній сумісній власності та визнання права на спадкове майно. Згідно позовної заяви просила визначити, що їй, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 , що є у спільній сумісній власності, належить по 1/3 частині квартири та визнати за нею право на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 - 1/3 частину зазначеної квартири та грошові вклади.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала.
Пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3. Після її смерті залишалось спадкове майно - частина квартири АДРЕСА_1, яка належить їй, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого фондом державно-комунального майна Рівненської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням НОМЕР_1 від 08.02.1993 року і зареєстрована за ними по праву приватної спільної сумісної власності в КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» 09.02.1993 року за НОМЕР_7, та грошові вклади на рахунках : НОМЕР_2 в сумі 0,25 грн., НОМЕР_3 в сумі 1,92 грн., НОМЕР_4 в сумі 0,18 грн. та компенсаційних рахунках НОМЕР_5 в сумі 1 903 ,30 грн. і НОМЕР_6- 9,45 грн. у Рівненському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України».
Покликаючись на те, що 21.05.1992 року ОСОБА_3 посвідчила заповіт на її користь, на час смерті матері вона постійно проживала разом із спадкодавицею в зазначеній квартирі, фактично прийняла спадщину, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріальною конторою їй відмовлено, так як при житті ОСОБА_3 не були визначені частки кожного із них в спільній сумісній власності на квартиру, просить позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та день розгляду справи була повідомлена належним чином. В попередньому судовому засіданні позов визнала, проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечує. Згідно письмової заяви просить розглядати справу за її відсутності.
Заслухавши пояснення позивачки , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого фондом державно-комунального майна Рівненської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням НОМЕР_1 від 08.02.1993 року і зареєстрована за ними по праву приватної спільної сумісної власності в КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» 09.02.1993 року за НОМЕР_7.
Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Таким чином, частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі є рівними і для кожного із них складають по 1/3.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_8 підтверджено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис НОМЕР_9.
На день її смерті відкрилась спадщина на майно, до складу якого входить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 та грошові кошти на рахунках, відкритих на ім"я ОСОБА_3 у Рівненському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», НОМЕР_2 в сумі 0,25 грн., НОМЕР_3 в сумі 1,92 грн., НОМЕР_4 в сумі 0,18 грн. та компенсаційних рахунках НОМЕР_5 в сумі 1 903 ,30 грн. і НОМЕР_6-9,45 грн.
Згідно заповіту від 21.05.1992 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Першої Ровенської державної нотаріальної контори і зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_10, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все своє майно , де б воно не було, і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що на момент смерті буде належати їй і на що вона матиме право за законом, заповіла ОСОБА_1
Як доведено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавицею ОСОБА_3 в вищезазначеній квартирі, проживає в цій квартирі й на даний час, таким чином фактично прийняла спадщину. Ніхто із інших спадкоємців бажання прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 в установленому порядку впродовж шести місяців з дня її відкриття не виявив.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що підстави для визнання за ОСОБА_1 права на спадкове майно ОСОБА_3 , а відповідно й для задоволення позову в повному обсязі, наявні.
На підставі ст. ст. 368, 370, 1226, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ч. 4 ст. 174 , ст. ст. 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у майні, що є у спільній сумісній власності та визнання права на спадкове майно задовольнити .
Визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 складають по 1/3 частині квартири.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно спадкодавиці ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, - 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 та грошові вклади, що знаходяться у Рівненському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках НОМЕР_2 в сумі 0,25 грн., НОМЕР_3 в сумі 1,92 грн., НОМЕР_4 в сумі 0,18 грн. та компенсаційних рахунках НОМЕР_5 в сумі 1 903 ,30 грн. і НОМЕР_6-9,45 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.