Номер провадження: 33/785/68/18

Номер справи місцевого суду: 497/1601/17

Головуючий у першій інстанції Кравцова А. В.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі: головуючого судді Копіци О.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності-Стоянова Д.І., на постанову Болградського районного суду Одеської області від 14.11.2017 рокувідносно:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Городнє Болградського району Одеської області, громадянина України, що працює оператором котельної у Городненській школі Болградського району, проживає АДРЕСА_1,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП і підданий стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 320 грн.

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 09.10.2017 року, близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_2, на вул. Сатірова в с. Кубей Болградського району Одеської області керував автомобілем «ВАЗ 21103» (державний номерний знак НОМЕР_1) у стані алкогольного сп'яніння.

Окрім того, виїжджаючи з села та здійснюючі обгін з правого боку автомобілю «CHERY» (державний номерний знак НОМЕР_2), що рухався у попутному напрямку, ОСОБА_2 скоїв з ним бокове зіткнення, внаслідок якого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після чого залишив місце події.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що не погоджується з судовим рішенням, в частині накладення на нього стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з таких підстав:

- суд 1-ї інстанції, при розгляді справи, не дотримався положень ст.ст. 256, 266, 268, 277-2, п. 3 ст. 278 КУпАП;

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №022273 не зазначені свідки, а суд не допитав свідка ОСОБА_3, тому він вважає, що суд не міг посилатись на пояснення, відібрані зацікавленими особами - працівниками поліції;

- суд першої інстанції не дав оцінки тій обставині, що дії працівника поліції, який склав протокол, не відповідали встановленим законом вимогам, адже на місці події йому не пропонували огляд на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням положень ст. 266 КУпАП, що означає, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом в розумінні приписів ст.ст. 251, 252 КУпАП;

- до протоколу про адміністративне правопорушення доданий висновок алкотестеру «Драгер», у якому не зазначена дата останнього калібрування, не додано свідоцтво про повірку приладу, тобто огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням інструкції з використання приладу;

- суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що у його діях є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже він заперечує факт знаходження у стані алкогольного сп'яніння.

Посилаючись на наведені доводи, ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і закрити провадження у цій частині у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В частині вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4 та 124 КУпАП, судове рішення не оскаржується.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився, натомість надав письмову заяву в якій просив розглянути його апеляційну скаргу за його відсутності, на підставі доводів викладених в ній.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подана у встановлений законом строк, тому вона підлягає розгляду по суті.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Мотивуючі винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на наступні докази:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №022273 від 10.10.2017 року, зі змісту якого випливає, що 09.10.2017 року, близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_2, на вул. Сатірова в с. Кубей Болградського району Одеської області керував автомобілем «ВАЗ 21103» (державний номерний знак НОМЕР_1) у стані алкогольного сп'яніння;

- письмові пояснення ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого випливає, що о 23 год. 50 хв., 09.10.2017 року ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

У протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) та у своїх письмових поясненнях (а.с. 3), ОСОБА_2 підтвердив, що перед тим, як керувати транспортним засобом, він вжив близько 200 мл. горілки.

Отже, під час розгляду справи у суді першої інстанції та при розгляді апеляційної скарги об'єктивно встановлено, що водій ОСОБА_2 порушив вимоги п/п «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає.

Окрім того, під час апеляційного розгляду, ОСОБА_2 не надав жодного доказу на підтвердження своїх доводів та на спростування висновків суду першої інстанції.

Відповідно до приписів п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

Отже, постанова суду першої інстанції, в частині встановлення фактичних обставин справи та кваліфікації дій особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, є законною і обґрунтованою, але вона підлягає зміні через неправильне накладання адміністративного стягнення.

Так, відповідно до приписів ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Зі змісту постанови суду 1-ої інстанції видно, що зазначені вимоги закону, не виконані, тому апеляційний суд вважає за необхідним призначити ОСОБА_2 стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ст. 130 ч. 1 КУпАП окремо, застосувати ст. 36 КУпАП та визначити остаточне стягнення.

Керуючись ст.ст. 7, 36, 251, 266, 280, 285, 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Болградського районного суду Одеської області від 14.11.2017 рокупро накладення на ОСОБА_2 стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - змінити.

Накласти на ОСОБА_2 стягнення: за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу у розмірі 15 (п'ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн.; за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.; за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 36 КУпАП, визначити ОСОБА_2 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца