Справа № 2-а-2693/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Крімченко С.А. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративними позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 ,ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «Дітям війни»,-
В С Т А Н О В И В :
В жовтні- листопаді 2009р. позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 звернулись до суду з позовами до управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправною бездіяльність відповідача та про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «Дітям війни» за 2006-2008рр. кожному, стягнути з управління ПФ індекс інфляції за 2006 -2008 роки і зобов язання управління Пенсійного фонду в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу.
А позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 в жовтні 2009 року звернулися до суду з позовами до управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду , визнання протиправною бездіяльність відповідача та про зобов язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як « Дітям війни» за 2007- 2008 роки та за 9 місяців 2009 року.
Відповідно до ст. 116 КАС України позовні заяви об'єднані судом в одне провадження для спільного розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони мають статус «Дітей війни». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 18 листопада 2004р. їм повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007рр. їм така допомога не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено. Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду є обов’язковим для виконання на території України, а невиплата соціальної допомоги – протиправною, оскільки суперечить Конституції та законам України.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмір соціальної допомоги становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 350 грн., з 1 квітня - 359 грн., з 1 жовтня - 366 грн. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411грн., Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня – 498грн.
Крім того позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заявили вимогу про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної допомоги як « Дітям війни» за 2007-2008 рр. і за 9 місяців 2009 року.
На думку позивачів, управління Пенсійного фонду України за 2006-2008рр. заборгувало ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кожному з них по 3891грн. 90коп. за період 2006-2008 років , а ОСОБА_4 за 2007-2008 рр і за 9 місяців 2009 року – 3011 грн.70 коп. , ОСОБА_5 за 2007-2008 рр і за 9 місяців 2009 року – 2889 грн.15 коп., ОСОБА_6 за 2007-2008 рр і за 9 місяців 2009 року- 3011 грн.70 коп.
Оскільки їх законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних нормативно-правових актів , а про їх існування стало відомо лише після висвітлення про це у пресі в зв’язку з ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007р., то вони, позивачі, вважають, що строк звернення з позовами до суду ними пропущено з поважної причини, в зв’язку з чим просять його поновити.
Позивачі в судове засідання не з явилися , подавши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності
Представник відповідача в судове засідання не з явився , направивши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності , виклавши свою позицію в письмових запереченнях..
Враховуючи те,що всі особи , які беруть участь у справі , заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності , суд вважає можливим здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
В обґрунтування заперечень представник відповідача в письмових запереченнях зазначає, що 19 січня 2006 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006р.», за яким пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006р., а статтею 6 - у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету в І півріччі, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак ст..6 Закону № 2195 щодо підвищення пенсії було призупинено згідно з Прикінцевими положеннями Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік «. Інші пільги дітям війни надавалися в повному обсязі.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується громадянам, що визнанні інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Зазначено ,що Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 ( далі- Положення).
Пункт 9 Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України , які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
Згідно ч.2 ст.72 Закону України « Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування « від 9.07.2003 року № 1058 ( далі – Закон № 1058 ) кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.
Таким чином , норми Закону № 1058 взагалі не розповсюджуються на встановлення розмірів надбавок , підвищень та доплат до пенсій та не можуть бути застосовані для визначення розмірів державних соціальних допомог непрацездатним громадянам.
Враховуючи те,що Законом № 2195 передбачено ,що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України , який затверджує Верховна Рада України , а не із бюджету Пенсійного фонду України , який затверджує Кабінет Міністрів України , то отже в діях управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі не вбачається будь-яких порушень законодавства.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007р. з 2008р. дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни ( 10% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність).
Згідно статті 14 Закону України « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсій, підвищується на 10% від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , а тому позивачам – « дитині війни» з 1.01.2008 року виплачувалася щомісячно 47 грн., з 1.04.2008 р- 48,10 грн.,з 1.07.2008 року - 48,20 грн., з 1.10.2008 р.- 49.80 грн.
Враховуючи викладене, надбавка позивачам – « дитині війни» нарахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Тому просить відмовити позивачам в задоволенні адміністративних позовів в повному обсязі.
Суд , дослідивши письмові докази , вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивачі є дітьми війни, тобто вони мають право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Управлінням Пенсійного фонду України в Олександрійському районі їм нараховано суми підвищення пенсій як «Дітям війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 1січня 2008р. – 47грн., з 1 квітня 2008р. – 48грн. 10коп., а потім відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»: з 22 травня 2008р. – 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. – 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. – 49грн. 80коп.
У відповідності до ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року №3367-ІУ п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІУ, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в зазначеній частині не реалізовані.
Таким чином, у 2006 році позивачі не мали правових підстав для нарахування їм підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дітям війни, а управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Законом України від 19 грудня 2006р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007р.», зокрема, п.12 ст.71, було зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.111 встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» щодо зупинення дії на 2007р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі з 1 січня 2007р. по 8 липня 2007р. включно не зобов'язане було підвищувати пенсію зазначеній категорії осіб відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому у задоволенні позовних вимог в цій частині також належить відмовити.
З 9 липня по 31 грудня 2007 року позивачі мали правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ч.1, ч.2 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позивачі заявили вимогу про поновлення їм строку звернення до суду. Суд , враховуючи що відповідач не заявив вимоги про відмову в позові в зв язку з пропуском строку звернення до суду , а також враховуючи похилий вік позивачів та встановлені в 2006-2007 році на законодавчому рівні обмеження їх прав , а також позицію відповідача щодо предмета спору , тобто впевненість про відсутність у нього обов язку призначати ,. нараховувати та виплачувати визначену ст..6 Закону № 2195 – IV від 18.11.2004 року підвищення до пенсії позивачам і проявлену відповідачем бездіяльність , який не роз яснював позивачам про її права і не вчиняв будь-яких дій , направлених на надання належної соціальної підтримки у період з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 рокуНаведені обставини суд вважає поважною причиною пропуску позивачами строку звернення до суду , що є підставою для задоволення вимог позивачів про поновлення строку звернення до суду.
Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 пп.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року позивачам підвищено пенсії на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року).
З 22 травня 2008 року на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року) управлінням Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області позивачам не здійснювався.
З 1 січня по 22 травня 2008р. застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004р. поновили свою дію 22 травня 2008р., а тому з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року включно управлінням Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області позивачам правомірно нараховане підвищення пенсії на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і тому в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.
Починаючи з 22 травня 2008 року діти війни мали право на отримання підвищення пенсії, не на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30% мінімальної пенсії за віком.
Отже, управління Пенсійного фонду в Олександрійському районі мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача як підставу заперечень відсутність бюджетних асигнувань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, також не приймається судом до уваги, оскільки статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Відповідно до п.1, п.3, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.
Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити зазначеним позивачам підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Суд вважає за можливе відмовити позивачам ОСОБА_9 ,ОСОБА_2М , ОСОБА_3 в задоволенні позовної вимоги про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі індекса інфляції від щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 рр. ,так як позивачі не обґрунтували заявлену вимогу і не зазначили , якими нормами чинного законодавства передбачено дане стягнення.
Крім того, суд також вважає за можливе відмовити позивачам в задоволенні позовної вимоги про зобов язання Управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі проводити в подальшому нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги , так як згідно ст..104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа , яка вважає , що порушено її права , свободи чи інтереси в сфері публічно-правових відносин. Позивачами не надано доказів що в подальшому будуть порушуватися їх права при призначенні і нарахуванні щомісячної державної соціальної допомоги і це відповідно не позбавляє позивачів права звернутися з позовом про захист порушених прав.
Крім того позивачами ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 заявлена вимога про зобов язання управління Пенсійного фонду в Олександрійському районі нарахувати та виплатити їм як дітям війни соціальну допомогу і за 9 місяців 2009 року. Законом України « Про Державний бюджет України на 2009 рік « не призупинено дію ст..6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни «, а тому відповідач був зобов язаний виплачувати позивачам підвищення до пенсії у розмірах , які визначені ст..6 названого Закону.
Тому суд вважає за можливе зобов язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачам ОСОБА_5 . ОСОБА_4 і ОСОБА_6 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 .Закону України « Про соціальний захист дітей війни» , ст..28 Закону України « Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування « за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 30.09.2009 року ,а позивачам ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за період з з 9.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року кожному.
Суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню ,оскільки такі виплати не були нараховані , а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу на який покладено такі повноваження , а саме на управління Пенсійного фонду України.
Оскільки функції з призначення , виплати пенсій , надбавок .підвищень і доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України , а тому відповідач по справі заперечуючи проти адміністративного позову ,у відповідності до вимог ч.2ст.71 КАС України повинен був доказати правомірність своєї бездіяльності стосовно позивачів.Таких доказів відповідачем не надано.
На підставі викладеного, та ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХП, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №. 1058-1, п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-ІУ (із наступними змінами), ст. 58, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У, пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.7, ч.1, ч.2 ст.99, ч.1, ч.2 ст.100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративні позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 ,ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як «Дітям війни» задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в.Олександрійському районі щодо нарахування та виплати підвищення пенсії за віком позивачам ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 як «Дітям війни» за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 30.09.2009 року , а позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за період з з 9.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно..
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Олександрійському районі Кіровоградської області здійснити зазначеним позивачам перерахунок підвищення пенсії як особам, що мають статус дітей війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, так позивачам ОСОБА_5 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 30.09.2009 року , а позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за період з з 9.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно з урахуванням різниці, яка була сплачена в цей період.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з моменту проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи , яка бере участь у справі , то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя підпис
Копія вірна
Суддя