ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року справа № 2а-461/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.,
суддів: Стежко В.А., Божко Л.А.
при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в М. Мелітополі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок надбавки до пенсії, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2008 року позивачка звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Кіровоградської області, в якому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. до 31.12.2007р. та зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому, як «дитині війни», щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733грн.30коп. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачки відповідач керувався положеннями нормативного акту, що на підставі Рішення Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, а тому застосуванню не підлягає.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність механізму призначення та виплати підвищення до пенсії. При цьому відповідач не ставив питання щодо застосування у даному випадку положень ч.2 ст.100 КАС України.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 грудня 2008 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області нарахувати ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік в розмірі 1442грн. 70коп. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 грудня 2008 року, оскільки вона ухвалена з порушенням норм матеріального права. Обґрунтовував свої вимоги тим, що механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначений на законодавчому рівні, не вказано, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку він здійснюється.
Позивачка заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавала.
В частині відмовлених позовних вимог постанова суду сторонами фактично не оскаржувалась, оскільки апелянт в апеляційній скарзі не зазначав, що він не згоден з постановою в частині відмовлених позовних вимог, а позивачка апеляційну скаргу до суду не подавала.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , відповідно до положень абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення №НОМЕР_1 від 18 травня 1993 року та відповідною відміткою в ньому (а.с.4).
Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що висновок суду про необхідність зобов’язання органу Пенсійного фонду виплачувати підвищення до пенсії за весь 2007 рік є помилковим.
Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік втратила чинність з 09.07.2007 року, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії відповідно до чинного законодавства, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Частиною 3 статті 62 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно: 410.06 гривни та 415.11 гривни. Посилання в ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на те, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.
Сторонами визнано, що Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області будь-яких дій, пов’язаних з нарахуванням підвищення до пенсії позивачки з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, не здійснювало, відповідних виплат - не проводило.
Колегія суддів вважає, що за таких обставин є підстави зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області здійснити відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачки у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, з урахуванням при цьому норм ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення недоплаченої суми вказаного підвищення до пенсії як «дитині війни» за період з 01 січня по 09 липня 2007 року, то у цій частині позовних вимог їй слід відмовити, оскільки у зазначений період відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, так як дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на вказаний час була призупинена п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
Посилання апелянта на відсутність встановленого на законодавчому рівні механізму визначення розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення до пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», визнається колегією суддів безпідставним, і не звільняє суб’єкта владних повноважень, а саме, Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі районі Запорізької області, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, і ні в якому разі не є підставою для обмеження законних прав, встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян, як «діти війни», не застосовується, а згідно ст. 7 Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є хибними та спростовані вищенаведеними висновками.
Та обставина, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови при зобов’язанні відповідача здійснити нарахування позивачці надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відсутнє посилання іще й на необхідність здійснення такого нарахування, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не може слугувати підставою для скасування, або зміни вірного по суті рішення, оскільки відповідач не позбавлений можливості звернутись за роз’ясненням судового рішення або встановлення порядку його виконання.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області – задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 грудня 2008 року в частині зобов’язання Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області нарахувати ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік в розмірі 1442.70 грн. – скасувати та прийняти нову постанову у цій частині.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізьколї області здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення недоплаченої суми підвищення до пенсії як «дитині війни» за період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року ОСОБА_1 відмовити.
В решті постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 грудня 2008 року залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2009 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: В.А.Стежко
Л.А.Божко