Суддя-доповідач – Ханова Р.Ф.
Суддя 1 інстанції – Матвєєва В.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
3 грудня 2009 року справа № 2а-24661/09/1270
зал судового засідання №10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
від позивача:
від відповідача: Дегтярьовій А.М.
Рудковська І. В. – за дов. від 2 січня 2009 року
не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів
на постанову
від
по адміністративній справі
за позовом Луганського окружного адміністративного суду
28 вересня 2009 року
№ 2а-24661/09/1270 (суддя Матвєєва В.В.)
Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів
до відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”
про Стягнення коштів за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року (арк. справи 68) у задоволені адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат” про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції та пені за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відмовлено. Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року вмотивована тим, що відповідачем вжити усі передбачені чинним законодавством заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення органами соціального захисту населення необхідної кількості інвалідів на підприємство для працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.
Позивач, не погодившись із винесеною постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року надав апеляційну скаргу (арк. справи 71), в якій, посилаючись на порушення відповідачем норм Закону України „Про основи соціального захисту інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875, а саме відсутність працевлаштованих інвалідів і необхідній кількості просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, надав клопотання щодо розгляду апеляційної скарги без його участі яке задоволене судом. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство „Алчевський металургійний комбінат” зареєстровано ц єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, ідентифікаційний номер 05441447 (арк. справи 60).
19 січня 2009 року позивачем був наданий Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (арк. справи 6), відповідно до якого облікова кількість штатних працівників відповідача складає 17871 осіб, сума середньорічної заробітної плати штатного працівника складає 2319,4 грн. кількість штатних працівників відповідача, яким встановлено інвалідність становить 192 осіб, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до Закону України „про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” – 715 осіб.
Протягом апеляційного розгляду справи судом були залучені до матеріалів справи надані відповідачем копії розрахункових відомостей, посилаючись на які відповідач обґрунтовував здійснення ним повідомлення органів працевлаштування про можливість працевлаштування особи, якій встановлено інвалідність.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (надалі Закон України № 875) саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання встановленого законодавством нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для підприємств (об’єднань), установ і організацій (далі – підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 20 Закону України № 875, підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Аналіз зазначених положень Закону України № 875 дає підстави для висновку про те, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.
Заявлені до стягнення суми за своєю правовою природою є адміністративно –господарськими санкціями, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу їх сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.
З огляду на викладене колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року у справі № 2а-24661/09/1270- залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року у справі № 2а-24661/09/1270 - залишити без змін.
Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 3 грудня 2009 року, та проголошена у судовому засіданні у присутності представника позивача.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А.Василенко
М.І. Старосуд