УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2009 р. Справа № 2а-151/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Поплавського В.Ю.,
суддів – Уханенка С.А., Сафронової С.В.,
при секретарі – Колеснику Д.В.
за участю адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2008 року по справі з позовом ОСОБА_2 до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, треті особи: Контрольно-ревізійний відділ в м. Дніпропетровську про визнання протиправними дій та скасування протоколу та постанови контрольно-ревізійного управління , -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2008 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області (далі по тексту – КРУ у Дніпропетровській області), та уточнивши позовні вимоги просила визнати протиправною та скасувати протокол відповідача від 10 січня 2008т року №0014078 та постанову відповідача №006614 від 24 січня 2008 року.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково. Скасовано постанову заступника начальника КРУ в Дніпропетровській області від 24.01.2008р. №006614 (а.с.69-73).
Не погодившись з постановою суду, КРУ в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 78-81).
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що КРУ в м. Дніпропетровську проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності в міському комунальному закладі культури «Централізована система бібліотек для дітей» за 2005-2006 роки, завершеній звітній період 2007 року.
За результатами цієї ревізії було складено Акт від 28 грудня 2007 року №03-22 та протоколом від 10 січня 2008 року №00140078 (а.с. 63, 5-6), якими встановлено порушення з боку провідного фахівця ОСОБА_2 і яка згідно посадової інструкції відповідає за облік розрахунків з орендарями, а саме: недотримання орендної плати (доходів) бібліотекою за період з листопада 2005 року по вересень 2007 року в сумі 7934,06 грн.
Постановою від 24 січня 2008 року ОСОБА_2 було визнано винною у веденні бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку станом на 28.12.2007 року в частині внесення неправдивих даних до первинних документів (розрахунок до договору оренди від 21.11.2005 оку №36), заниження розміру орендної плати, що призвело до недотримання доходів установою на суму 7,93 тис. грн.
Так, відповідно до пояснень позивачки, ЗАТ Київстар ДЖ ЕС ЕМ займає зайву площу починаючи з листопада 2005 року, але зміни до догоговору не внесені, орендна плата за вказану площу не нараховувалась.
Також позивачка посилалась на те, що розрахунок площі здійснений контролером-ревізором ОСОБА_3 і вказаний в Акті від 11.12.2007р. не відповідає фактичним обставинам, так як фактично площа під антенною складає 15 м кв. згідно до умов договору укладеного між юридичними особами МК ЗК «ЦСБД» та ЗАТ Київстар ДЖ ЕС ЕМ і це підтверджено експертним висновком.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 в частині скасування постанови відповідача по справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, як працівник МК ЗК «ЦСБД» виконувала свої функції відповідно до посадової інструкції і не мала ніяких повноважень самовільно збільшувати або зменшувати площу, яка вказана в договорі оренди, тому районний суд прийшов до висновку, що вина позивачки у вчиненні правопорушення відсутня, як не існує і самого факту заниження розміру орендної плати, що призвело до недоотримання доходів установою у розмірі 7,93 тис. грн.
Також суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, посилався на те, що згідно додаткової угоди №1 від 16.11.207р. до договору оренди від 21.11.2005 року №36, Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради з моменту підписання цієї угоди виступає орендодавцем нерухомого майна площею 15 кв. м. по договору оренди від 21.11.2005 року №36, укладеного МКЗК «ЦСБД» (попередній орендодавець) з ЗАТ «Київстар ДжЕсЕм» (орендар).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка працювала на посаді провідного фахівця бібліотеки у міському комунальному закладі культури «Централізована система бібліотек для дітей» і відповідно до посадової інструкції відповідала за бухгалтерський облік.
Так, притягуючи до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, відповідачем не було звернуто уваги на ті обставини, що всі данні для обчислення щомісячної орендної плати були взяти з договору оренди №36 від 21.11.2005р., який було укладено між юридичними особами МК ЗК «ЦСБД» та ЗАТ Київстар ДЖ ЕС ЕМ і підписаний керівниками цих юридичних осіб, а розрахунок орендної плати був зроблений відповідно до експертної оцінки майна, виконаної ПП НПФ «Дніпро-Експерт К».
Відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.
Відповідно до ст. 1 цього ж Закону, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, господарська операція, що була відображена ОСОБА_2 протягом 2005-2007 року, здійснювалася останньою відповідно до договору оренди від 21.11.2005р. №36. і п.1.1. цього договору було передбачено, що предметом договору є нежитлове приміщення розміром 15 кв.м. Також, додатковими угодами №36/13506 від 16.11.2006р. та №1 від 21.11.2005р. умови договору від 21.11.2005р. №36. в частині розміру об’єкту оренди не змінювалися.
Крім того, з зазначеного договору вбачається, що орендна плата здійснювалась відповідно до розрахунку орендної плати, який є невід’ємною частиною договору.
Отже, ст. 21 «Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін або на вимогу однієї зі сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
В запереченнях до позову та апеляційній скарзі, КРУ в Дніпропетровській області зазначає, що під час проведення перевірки контрольними обмірами встановлено заниження наданого в оренду приміщення. Згідно посадової інструкції позивачка відповідає за облік розрахунків з орендарем ЗАТ Київстар ДЖ ЕС ЕМ, який займає зайву площу починаючи з листопада 2005 року, але вона не внесла зміни до договору оренди у зв’язку з чим орендна плата за частку площі, що орендується не нараховувалась.
Проте, ці доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки договір оренди та додаткові угоди до нього було укладено з боку МПЗП «ЦБС для дітей» директором ОСОБА_4 і згідно посадової інструкції позивачки, остання повинна вчасно здійснювати керівними документами розрахунки для орендарів та щоквартально підписувати з орендарями акти звіряння розрахунків по договорах оренди .
Отже, обов’язок позивачки самостійно змінювати розмір об’єкту оренди, встановлений договором оренди, не передбачено ні її посадовою інструкцією ні Законами України «Про оренду державного та комунального майна» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для скасування постанови не має.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2008 року – залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 1 грудня 2009 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова