УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року справа № 2а-6014/09/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.,
суддів: Руденко М.А., Семененка Я.В.
при секретарі судового засідання: Фесовець А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Софіївського районного управління юстиції в Дніпропетровській області про збільшення розміру заборгованості по аліментам, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 була повернута позивачу у зв’язку із невиконанням ухвали від 23 квітня 2009 року про залишення її позовної заяви без руху.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2009 року, оскільки вона винесена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Вказувала на те, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2009 року є незаконною, оскільки нею вимоги ухвали від 23.04.2009 року були виконані у строк, який було вказано в ухвалі про залишення її позовної заяви без руху. Однак, суд першої інстанції на це не звернув уваги та повернув її позовну заяву одразу ж 23 травня 2009 року.
Заперечення на апеляційну скаргу іншою стороною не надавалися.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції вказував на те, що вищевказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: не зазначено, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача, як суб’єкта владних повноважень, оскаржуються в порядку адміністративного судочинства; не обґрунтована вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості по аліментах в розмірі 249,06 грн., не зазначено в поданій ОСОБА_1 позовній заяві номер засобу зв’язку позивача, а засіб зв’язку відповідача (номер телефону) зазначений без коду смт. Софіївка, та судом надано строк на усунення вказаних недоліків до 23 травня 2009 року.
23 травня 2009 року судом першої інстанції було постановлено ухвалу про повернення даної позовної заяви ОСОБА_1, оскільки останньою вимоги суду, які вказані в ухвалі від 23.04.2009 року, нею у встановлений строк повністю усунуті не були, а саме: не зазначено, які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача, як суб’єкта владних повноважень нею оскаржується в порядку адміністративного судочинства.
З таким висновком суду погодитися не можна, оскільки 08 травня 2009 року ОСОБА_1 до суду першої інстанції, на виконання ухвали від 23.04.2009 року про залишення її позовної заяви без руху, було подано заяву. Як вбачається з даної заяви, ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали від 23.04.2009 року подає адміністративний позов, при цьому зазначила те, що оскільки нею вимоги вказані в ухвалі про залишення її позовної заяви без руху виконі, просила суд першої інстанції прийняти даний позов та призначити по справі попереднє судове засідання.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог в виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 5) у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпечення правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
У поданій позивачкою уточненій позовній заяві, ОСОБА_1 чітко зазначала, що вона не згодна з розрахунком заборгованості по аліментах, нарахованих відповідачем по виконавчому листу № 2-157\05 від 14.06.2005 року за червень, липень, серпень 2005 року, та навела свої розрахунки заборгованості по аліментах за вказані місяці, що свідчить про виконання позивачкою вимог суду відповідно до ухвали суду від 23.04.2009 року.
З урахуванням вищенаведеного , колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду про повернення скарги ОСОБА_1 прийнята з порушенням процесуального законодавства, що тягне за собою її скасування, а справу слід направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суду першої інстанції слід перевірити відповідність заявлених позовних вимог положенням ст..105 КАС України та можливість вирішення даного питання з урахуванням положень п.ч.1ст.109 КАС України.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити .
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 травня 2009 року - скасувати.
Матеріали справи направити до того ж суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню по справі.
Повний текст ухвали виготовлено 09 листопада 2009 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: М.А.Руденко
Я.В.Семененко