А П Е Л Я Ц І Й Н И Й  С У Д

В І Н Н И Ц Ь К О Ї  О Б Л А С Т І

Справа № 11-1026/2009

Головуючий у суді І-ї інстанції Совгира Д.І.

Доповідач Пікановський Б.В.

У Х В А Л А

Іменем України

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Вінницької області в складі:

    Головуючого Пасько Д.П.

    Суддів: Пікановського Б.В., Сілакова С.М.

    За участю прокурора Фінца Д.Г.

    Адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 02 грудня 2009 р.

кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, прокурора Гулько А.В., який затвердив обвинувальний висновок, потерпілого ОСОБА_2  

на вирок Могилів-Подільського  міськрайонного суду

від   28 травня 2009 р., яким засуджено

    ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі.

    Вироком встановлено, що 03.08.2008 р. біля 2 г. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в приміщенні «вагончика», розташованого на території яблуневого саду між селами Пилипи та Шишківці Могилів-Подільського району Вінницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в процесі сварки, вирвавши ніж з рук ОСОБА_2, який за допомогою ножа міняв касету в аудіомагнітофоні, маючи намір на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2, наніс останньому один удар в життєво важливий орган – область черевної порожнини, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент спричинення, однак свій намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як ОСОБА_2 вибіг з приміщення «вагончика» і йому своєчасно була надана медична допомога.

    В апеляції засудженого ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку і призначення йому покарання не пов’язаного із позбавленням волі. Основними доводами апеляції є те, він захищався від дій потерпілого, випадково вдарив потерпілого ножем в живіт, сам зателефонував в міліцію та викликав медичну допомогу.  

    В апеляції адвоката ОСОБА_1 ставиться питання про зміну вироку із перекваліфікацією дій засудженого на ч. 1 ст. 121 КК України та призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Основними доводами апеляції є те, що судове слідство проведено неповно та однобічно, а саме не допитано єдиного свідка – очевидця події ОСОБА_4 та безпідставно відхилене клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_5. Висновки суду про те, що засуджений бажав настання смерті потерпілого не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки засуджений сам викликав медичну допомогу по телефону, повідомив про злочин в міліцію, що є обставинами, які пом’якшують покарання. Не врахована судом поведінка потерпілого, який вдарив засудженого по потилиці та в область нирок, тримав в руці ножа. Засуджений намагався вдарити потерпілого ножем в ногу, проте випадково вдарив в живіт. Під час досудового слідства порушено право обвинуваченого на захист, оскільки прийнято відмову від захисника, хоча ОСОБА_3 недочуває.

    В апеляції потерпілого ОСОБА_2 ставиться питання про зміну вироку та призначення покарання без позбавлення волі. Основним доводом апеляції є те, що судом не враховано поведінку потерпілого, який тримав ніж та наніс ОСОБА_3 декілька ударів по потилиці та в область нирок.

    В апеляції прокурора Гулько А.В. із доповненнями ставиться питання про скасування вироку із поверненням справи на новий судовий розгляд через м’якість призначеного покарання та істотне порушення вимог процесуального закону. Основними доводами апеляції є те, що суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, а також не обґрунтував свій висновок про доведеність вини засудженого у вчинені злочину.

    Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора у повному обсязі, виступи засудженого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляції, пославшись на наведені у них мотиви, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку про скасування вироку суду із поверненням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

    Відповідно до вимог ст. ст. 323, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному  розгляді всіх обставин справи. В мотивувальній частині вироку наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

    Проте, ці вимоги закону судом не виконані. Пославшись у вироку на докази, якими підтверджується обвинувачення - на показання засудженого і потерпілого, відповідно до яких ОСОБА_3 не мав наміру вбивати потерпілого, забрав ніж у потерпілого та поранив його у зв’язку із агресивною поведінкою останнього, який наніс йому декілька ударів рукою та тримав ножа, суд засудив ОСОБА_3 за замах на умисне вбивство, припустився при цьому істотних суперечностей та не навів у вироку, чому судом не взяті до уваги ці показання. Також, поза увагою суду залишилось те, що дані показання суперечать показанням ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_2 на досудовому слідстві, однак ці показання в судовому засіданні не проголошувались і причини зміни показань у підсудного та потерпілого не з’ясовувались.

За відсутності об’єктивних даних про неможливість виклику в судове засідання єдиного свідка-очевидця події ОСОБА_4, суд проголосив його показання на досудовому слідстві, не звернувши уваги на те, що показання свідка також суперечать показанням підсудного і потерпілого щодо обставин події. Зокрема, з показань свідка вбачається, що потерпілий не наносив ОСОБА_3 ударів в потилицю та ножа не тримав, свідок бачив, як господарський ніж ОСОБА_3 взяв зі столу та вдарив ним потерпілого в живіт (а. с. 71-72). Ці суперечності не усунуті, будь-якого аналізу доказів у вироку немає.

Доводи адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_3 про випадкове поранення потерпілого в живіт є надуманими та не відповідають дослідженим доказам. Зокрема, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснював, що наніс удар ножем в живіт, розуміючи куди саме наносить цей удар, намагаючись випередити потерпілого, який міг взяти іншого ножа (а. с. 114).

Також, необґрунтованими є доводи адвоката ОСОБА_1 про порушення права на захист, так як постановою слідчого від 23.08.2009 р. адвокат ОСОБА_1 допущений до участі у справі в якості захисника на стадії досудового слідства (а. с. 37).

Доводи прокурора про м’якість призначеного покарання є безпідставними, оскільки судом при призначені покарання дотримано вимоги ст. 65 КК України, в тому числі враховані й ті обставини, на які є посилання в апеляції.

Таким чином, вирок суду підлягає скасуванню через неповноту судового слідства та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Під час нового судового розгляду належить ретельно дослідити всі зібрані докази, дати їм належну оцінку у їх сукупності, перевіривши доводи засудженого та адвоката про відсутність у ОСОБА_3 наміру на умисне вбивство та доводи потерпілого про захист ОСОБА_3 від його дій, в залежності від встановленого прийняти законне рішення.

В разі, коли суд дійде висновку про винність ОСОБА_3 у вчинені злочину та призначить покарання, необхідно дотриматись вимог закону про зазначення в резолютивній частині вироку початку строку відбування покарання та рішення про залік досудового ув’язнення (ч. 1 ст. 335 КПК України).

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора Гулько А.В., засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду від 28 травня 2009 року щодо ОСОБА_3 – скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі.

    Судді: (підписи)

    Вірно: