Судове рішення #68876
19/5

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 серпня 2006 р.                                                                                   

№ 19/5  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :




Перепічая В.С. (головуючий ),


Вовка І.В.,

Гончарука  П.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “СКАЙД” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ЛІДЕР” до Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “СКАЙД” про стягнення сум


Заслухавши  пояснення  представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,  суд


У С Т А Н О В И В  :

У січні 2006 року ЗАТ “Страхова компанія “ЛІДЕР” пред’явило в господарському суді позов до ВАТ “Страхова компанія “СКАЙД” про стягнення 127047,62 грн. заборгованості з виплати частки страхового відшкодування, 762,28 грн. інфляційних нарахувань та 396,8 грн. 3% річних, посилаючись на невиконання відповідачем зобов’язань за договором про співробітництво щодо факультативного страхування від 21.10.2002р. та конвер-ноту №318/Т3.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 127047,62 грн. заборгованості з виплати частки страхового відшкодування, 5463,04 грн. інфляційних та 2495,70 грн. 3% річних.

Рішенням господарського  суду м. Києва від 23.03.2006р. (суддя Саранюк В.І.) у позові було відмовлено.

Позивач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006р.  (судді Капацин Н.В. –головуючий, Малетич М.М., Данилова Т.Б.) апеляційну скаргу було задоволено частково, резолютивну частину рішення господарського  суду м. Києва від 23.03.2006р. змінено, з відповідача на користь позивача стягнуто 127047,62 грн. страхового відшкодування, в іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006р., а  рішення господарського  суду м. Києва від 23.03.2006р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про страхування” перестрахування - страхування  одним  страховиком  (цедентом, перестрахувальником) на   визначених   договором  умовах  ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у  іншого страховика  (перестраховика)  резидента або нерезидента,  який має статус страховика  або  перестраховика,  згідно  з  законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Як видно з матеріалів справи, між ТОВ “Страхова компанія “ЛІДЕР”(правонаступником якої є ЗАТ “Страхова Компанія Лідер”) (страховик) та Одеським державним припортовим заводом  (правонаступником якого є ВАТ “Одеський припортовий завод” (страхувальник) 29.01.2004р. за №290104-01 було укладено договір страхування транспортних засобів.

(а.с. 12 –18)

У свою чергу страховиком  21.10.2002р. було укладено з ВАТ “Страхова компанія “СКАЙД” договір про співробітництво з факультативного перестрахування (далі –Договір).

На підставі цього Договору сторони підписали 11.02.2004р. ковер-нот за №318/т3, за яким  відповідач узяв на себе відповідальність у порядку перестрахування ризиків щодо ДТП, викрадення, угону, ПДТО, стихійного лиха, пов’язаних з наземними транспортними засобами ВАТ “Одеський припортовий завод”.

26.01.2005р. мало місце ДТП, за яким автомобіль страхувальника було пошкоджено.

На підставі страхового акту №12 від 25.02.2005р. позивач платіжним дорученням №1835 від 18.03.2005р.  перерахував страхувальнику 151247,17 грн. на ремонт автомашини.

Страхове відшкодування відповідача у перестрахуванні частки ризику за Договором складало 127047,62 грн.

За приписом ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія,  передбачена договором страхування або  законодавством,  яка  відбулася  і  з  настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми  (страхового відшкодування)  страхувальнику,  застрахованій  або  іншій  третій особі.

За ст.ст. 7, 13 Договору у разі виникнення збитків з перестрахованого ризику перестрахувальник повинен невідкладно, але не пізніше 3-х днів, за виключенням святкових і вихідних днів, повідомити перестраховика і надати наявну інформацію про розмір збитків.

При настанні події, перестраховик перераховує перестрахователю відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності на протязі 5-ти банківських днів після отримання від перестрахувальника страхового досьє, а також розрахунку суми збитків.

Отже, з огляду умов Договору і діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд другої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що за договором перестрахування страховим випадком є не дорожньо-транспортна пригода, а факт оплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику, як і достовірно встановив, що позивач  в обумовлений Договором строк повідомив відповідача про наявність збитків і направив відповідне досьє.

За цих обставин апеляційний суд мав підстави для скасування рішення господарського суду і задоволення позову в частині стягнення страхового відшкодування  в сумі 127047,62 грн.

Відповідає висновок апеляційної інстанції матеріалам справи і вимогам закону і про те, що заявлені вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних не підлягають задоволенню, оскільки частина 17 статті 9 Закону України “Про страхування” встановлює, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Доводи касаційної скарги не спростовують законності і обґрунтованості ухваленої судом другої інстанції постанови.  

Керуючись  ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 -  11112 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “СКАЙД” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006р. без змін.



Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                               І.Вовк          

                                        

                                                                                              П.Гончарук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація