Справа №2-916/09 Ряд статзвіту 40

Рішення

Іменем України

25 березня 2009 року     м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

В особі головуючого судді     Бондаренко Ю.О.

при секретарі     Мочарко М.М.

з участю позивача     ОСОБА_1

представника позивача     ОСОБА_2

відповідача     ОСОБА_3

представника відповідача     ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про примусове вселення та заборони вподальшому перешкоджати у здійсненні права користування та розпорядження квартирою, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про примусове вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з протидіями по вселенню та користуванню зазначеною квартирою з боку відповідача ОСОБА_3, та заборонити відповідачу у подальшому перешкоджати ОСОБА_1 у здійсненні нею права користування та розпорядження належною їй Vi частини квартири АДРЕСА_1.

Позов мотивує тим, що їй та відповідачці належить по Уг частини квартири АДРЕСА_1. В даній квартирі проживає відповідачка, яка чинить перешкоди їй у вселенні в спільну квартиру. Право власності позивачка набула в результаті дарування їй частки квартири. До неї ця частка належала її брату якому також позивачка чинила перешкоди у вселенню в квартиру. При спілкуванні відповідачка повідомила що позивач зможе вселитись в квартиру лише на підставі рішення суду. Через неправомірні дії позивачка не може вселитись в належну їй квартиру і змушена проживати в іншому житлі спільно зі своїм братом, матірю, батьком двома доньками, зятем та онуком. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні позивачка та її представник просили задоволити позов з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідачка та її представник просили суд відмовити в задоволенні позову оскільки не визнають те що вона чинить будь-які перешкоди в користуванні квартирою, що стосується відносин які склались між відповідачкою та братом позивачки, то ті відносини ніякого відношення до цієї справи немають.

Заслухавши думку позивача, відповідача, їх представників, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивачці та відповідачці належить по Vi частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту терміну право та ст. 12 ЦК України слідує, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, і зобовязати, або примусити її користуватись її правом є недопустимим.

При таких обставинах вимога щодо примусового вселення позивачки у житло не підлягає до задоволення.

За наявності яких-небудь перешкод в здійсненні свого права, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунути ці перешкоди.

Стаття 60 ЦАК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів які-б свідчили що відповідачка перешкоджає позивачці користуватись її частиною житла суду не надані, а відповідачка заперечує що якимось чином перешкоджає ОСОБА_1 в здійсненні її права власності, при таких обставинах суд рахує недоведеним твердження позивачки, що відповідач здійснює перешкоди в користуванні спільним житлом.

Звернення в правоохоронні органи щодо порушення відповідачкою прав брата ОСОБА_5 суд не може взяти до уваги як доказ порушення права позивачки.

Враховуючи, що позивачка суду не довела що її право порушено, або має бути порушено в майбутньому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного керуючись ст.12 ЦК України ст.ст. 10, 60, 88, 214, 215, ЦПК України суд, -

рішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про примусове вселення ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з протидіями по вселенню та користуванню зазначеною квартирою з боку відповідача ОСОБА_3, та заборонити відповідачу у подальшому перешкоджати ОСОБА_1 у здійсненні нею права користування та розпорядження належною їй Уг частини квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.