справа № 2о-261/2008 рік

РІШЕНННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

20 серпня 2008 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді - Кульбакова І.В. при секретарі - Панічкиної М.С.

ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Макіївка справу за заявою ОСОБА_2, зацікавлена особа Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про встановлення факту втрати джерела засобів до існування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту втрати джерела засобів до існування у зв'язку зі смертю 04 березня 1990 року її чоловіка, що їй необхідно для оформлення пенсії у випадку втрати годувальника.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_2 пояснила суду, що з 06 липня 1962 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та проживали вони разом за адресою: м. Макіївка-53, вул.  Ставропольська, б.35 по день його смерті 04 березня 1990 року. Чоловік на день смерті працював на шахті та з 1987 року перебував на пенсії. Вона на день смерті свого чоловіка працювала, проте розмір доходу чоловіка щомісячно був більше ніж у неї. Чоловіка вона поховала і на теперішній час нового шлюбу не укладала. Оскільки матеріальна допомога з боку чоловіка була постійним і основним джерелом засобів її до існування, то у зв'язку зі смертю чоловіка вона просить встановити факт втрати джерела засобів до існування.

Зацікавлена особа - представник Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки у судове засідання не з'явився, відповідно до листа, просили справу розглянути у відсутність представника ПФУ, не заперечували проти вимог ОСОБА_2 у випадку встановлення факту втрати джерела засобів до існування у судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення заявника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що заявниця та її чоловік ОСОБА_3, померлий 04 березня 1990 року, перебували в зареєстрованому шлюбі з 06 липня 1962 року по день припинення шлюбу, у зв'язку зі смертю чоловіка, (а.с. 5)

З довідки, наданої ДП Шахтоуправління «Червона Зірка» ВО «Донецьквугілля» встановлено, що ОСОБА_3 з березня 1989 року по день його смерті, а саме по березень 1990 року отримував заробітну платню, загальний розмір якої становив 4877, 25 карбованців.

Окрім цього, відповідно до довідки наданої з УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки, ОСОБА_3 отримував пенсію, розмір якої складав 140 карбованців щомісячно, відповідно з березня 1989 року по день своєї смерті, по 04 березня 1990 року, загальний розмір отриманої ОСОБА_3 пенсії складав 1680 карбованців, (а.с. 17)

Загальний розмір сукупного доходу ОСОБА_3 А.1. за період часу з січня 1989 року по день його смерті, 04 березня 1990 року, складав 6557, 25 карбованців.

Згідно з довідки наданої ВАТ «Макіївський коксохімічний завод» ОСОБА_2 періоду часу з березня 1989 року, по день смерті свого чоловіка, тобто по березень 1990 року, отримувала заробітну платню, загальний розмір якої становив 2224, 31 карбованців.

Свідок ОСОБА_4 показала суду, що ОСОБА_2 та її чоловіка -ОСОБА_3 вона знала як подружжя приблизно з 1968 року. Від спільного життя вони мають двох доньок. Вони мешкали за адресою: м. Макіївка-53, вул.  Ставропольська, 6.35. ОСОБА_5 досить довго працював на шахті, при цьому ще перебував і на пенсії. На момент смерті ОСОБА_3, тобто на березень 1990 року, його дружина ОСОБА_2 працювала, але розмір її заробітної платні був незначний порівняно з пенсією та заробітком чоловіка. У 1990 році ОСОБА_3 помер, організацією похорон займалася його дружина ОСОБА_2 Фактично доход чоловіка був постійним і основним джерелом засобів до існування його дружини ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_6 показала суду, що з 1978 року вона була знайома з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вказані особи мешкали разом за адресою: м. Макіївка-53, вул.  Ставропольська, 6.35.

ОСОБА_6 часто була в помешканні подружжя ОСОБА_3, оскільки з 1978 року вона працювала листоношею у 53-му відділенні зв'язку та їй відомі взаємовідносини у даній сім'ї, зокрема що ОСОБА_3 тривалий час працював на шахті. Перейшовши на пенсію ОСОБА_3 продовжував працювати на шахті, у зв'язку з чим фактично утримував свою дружину ОСОБА_2, оскільки розмір заробітку останньої був незначний. На теперішній час ОСОБА_2 не має такого доходу як з чоловіком.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення» видом державної пенсії є пенсія в разі втрати годувальника.

Окрім цього, ч. 2 ст. 37 Закону України № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення» ...батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до ст. 36 Закону України № 1058-IV від 09 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дружина померлого, яка не перебувала у нього на утриманні, має право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, якщо втратила джерело засобів до існування.

Таким чином, враховуючи характер взаємовідносин які склалися в сім'ї ОСОБА_2, приймаючи до уваги, що дружина померлого ОСОБА_3 отримувала сама заробіток на момент смерті чоловіка, аналізуючи наведені докази, суд дійшов до висновку, що заявниця ОСОБА_2 від померлого чоловіка отримувала допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, а тому факт втрати джерела засобів до існування у зв'язку зі смертю чоловіка знайшов своє підтвердження та підлягає встановленню судом, що необхідно заявниці для переходу на нову пенсію.

Спора про право цивільне не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 214-215, 256 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт втрати джерела засобів до існування ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю 04 березня 1990 року її чоловіка - ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.