ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 р. | № 18/293 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Український Страховий Альянс” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2006р. та на рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2005р. у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “НІМЕЦЬКЕ ІНДУСТРІАЛЬНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО” до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Український Страховий Альянс” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В :
У червні 2005 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “НІМЕЦЬКЕ ІНДУСТРІАЛЬНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО” пред’явило в господарському суді позов до ЗАТ “Страхова компанія “Український Страховий Альянс” про стягнення 27013,91 грн. заборгованості, 1375,28 грн. інфляційних, 3971,04 грн. пені та 326,38 грн. 3% річних.
У подальшому позивач уточнив позовні вимог і просив суд стягнути з відповідача 27013,91 грн. заборгованості, 2107,08 грн. інфляційних, 4414,08 грн. пені, 725,94 грн. 3% річних та судові витрати.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.12.2005р. (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2006р. (судді Капацин Н.В. –головуючий, Данилова Т.Б., Малетич М.М.), позов було задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2005р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За приписом ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 9 цього ж Закону страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
За ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З Умов страхування (Додаток №1 до договору страхування наземного транспорту №11627 від 28.04.2004р., укладеного сторонами) при визначенні розміру збитків враховуються, зокрема, фактична вартість автотранспортного засобу на час укладання договору з врахуванням зносу; ціни на запасні частини та вартості відновлювальних робіт, з врахуванням п. 7.5 Умов страхування (п. 7.3).
Відшкодування збитків провадиться з врахуванням амортизаційного зносу запасних частин, що підлягають заміні, деталей і приладів, якщо інше не було обумовлено при укладанні договору (п. 7.5).
Як посилався відповідач, частково виплачуючи страхове відшкодування, ним врахувався амортизаційний знос.
Як вбачається, з ухвали суду від 21.07.2005р. про призначення автотоварознавчої експертизи та висновку судової автотоварознавчої експертизи №1175 від 16.09.2005р. питання експлуатаційного зношення, як і процентний показник залишкової вартості транспортного засобу (його деталей, вузлів, агрегатів) не ставилось, як і не досліджувалось судом, в разі наявності цього фактору, вплив його на визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого при ДТП автомобіля марки “Вольскваген Туарег”, реєстраційний номер АА3406КВ.
(а.с. 114 т. 1; а.с. 7 т. 2)
Як видно з протоколу судового засідання від 21.12.2005р. господарського суду м. Києва в судовому засіданні приймав участь експерт, проте висновок з поставлених в судовому засіданні до нього сторонами питань в матеріалах справи відсутній.
Згідно ж до ст. 31 ГПК України В судовому процесі може брати участь судовий експерт.
Права, обов'язки та відповідальність судового експерта изначаються цим Кодексом та Законом України "Про судову експертизу".
Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.
Не врахував суд і те, що за певних обставин, визначених ст. 42 ГПК України, суд може призначити додаткову або повторну експертизу.
Водночас, не з’ясував суд і те, чи може бути застосовано до правовідносин, які виникли з майнового страхування, положення ст. 625 ЦК України, з огляду наведених положень ст. 9 Закону України “Про страхування”, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, як і те, що експертним шляхом визначається дійсна вартість відновлювального ремонту на час розгляду спору по суті.
Суд другої інстанції, залишаючи рішення господарського суду без змін, на зазначені обставини теж належної уваги не звернув.
Отже, ухвалені судові рішення визнати законним і обґрунтованими не можна, а тому вони підлягають скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до встановленого та вимог закону.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Український Страховий Альянс” задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2005р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук