Справа № 22ц-1517/2009 рік Головуючий першої інстанції Воробйов C.O.

Категорія: 25 Доповідач: Осипчук О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„26" лютого 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Висоцької B.C. Суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. При секретарі: Джевазі - Третьяковій С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» в особі Донецької філії про стягнення страхового відшкодування, заподіяного внаслідок дорожньо - транспортної пригоди і за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Українська пожежно -страхова компанія» в особі Донецької філії до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» на рішення Красно армійського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2008 року,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Донецької філії Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування у сумі 19797 грн. 73 коп., посилаючись на те, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулася 13 серпня 2007 року з вини її чоловіка, належний їй автомобіль марки «ВАЗ -21043» отримав механічні пошкодження. Між тим страхова компанія відмовляється сплатити їй страхове відшкодування на підставі договору страхування наземних транспортних засобів, який укладено між нею та відповідачем 09.10.2006 року.

В квітні 2008 року Донецька філія AT «Українська пожежно - страхова компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 26492 грн. 01 коп., яка була відшкодована на користі водіїв ОСОБА_3. та ОСОБА_4., чиї автомобілі постраждали внаслідок дорожньо -транспортної пригоди 13 серпня 2007 року з вини водія ОСОБА_2

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 травня 2008 року вищевказані позови об'єднані в одне провадження. В подальшому в якості відповідача за позовом ОСОБА_1. та позивача за позовом до ОСОБА_2 було залучено юридичну особу Акціонерне товариство «Українська пожежно - страхова компанія», оскільки Донецька філія цієї компанії не є юридичною особою.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» в особі Донецької філії на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку у розмірі 19797 грн. 73 коп. та судові витрати у сумі 227 грн. 97 коп.

В задоволені позову Акціонерному товариству «Українська пожежно - страхова компанія» в особі Донецької філії до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - відмовлено.

З ухваленим рішенням не погодилось AT «Українська пожежно - страхова компанія» і подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1. та про задоволення позову AT «Українська пожежно - страхова компанія» до ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги апелянт посилається на те, що судом безпідставно були відхилені клопотання представника товариства про виклик свідка - лікаря, який міг надати суду пояснення щодо ухилення ОСОБА_2. від дослідження на стан алкогольного сп*яніння та про. залучення до матеріалів справи довідки лікарського закладу від 23.08.2007 року, яка свідчить про самовільне залишення ОСОБА_2 лікарні. Крім того, судом при задоволені позову ОСОБА_1. і стягненні з AT «Українська пожежно - страхова компанія» на її користь матеріального збитку не враховано суму франшизи у розмірі 567 грн. 72 коп., яка до стягнення не підлягає. Також згідно до постанови Красноармійського міськрайонного суду від 12.10.2007 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він порушив п.11.3 Правил дорожнього руху і виїхав на смугу зустрічного руху, що є виключенням із страхових випадків та є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно п.7.2.17 умов договору.

В апеляційному суді представник Акціонерного товариства «Українська пожежно -страхова компанія» підтримала доводи скарги в повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 і їх представник ОСОБА_5.
заперечували проти скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1. на праві власності належить автомобіль ВАЗ 21043 ЗМГ реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно договору страхування від 09.10.2006 року застрахований ДФ AT «УПСК». Оскільки позивачка не має права керування автомобілем, то в поліс страхування був вписаний її чоловік ОСОБА_2, який придбав у страхової компанії поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортник засобів на вказаний автомобіль. 13.08.2007 року під час дії договору страхування в м.

Красноармійську по вул.. Дніпропетровській сталася дорожньо - транспортна пригода з участю автомобіля ВАЗ НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 і який в порушення правил дорожнього руху виїхав на смугу зустрічного руху, скоїв зіткнення з автомобілями КАМАЗ, ДЕО «Сенс» та Опель «Омега», які рухалися в зустрічному напрямку по своїй полосі руху. Внаслідок ДТП автомобілю ДЕО «Сенс» завдані механічні пошкодження на суму 19484,84 грн., автомобілю Опель «Омега» на суму 16503,19 грн., застрахованому автомобілю ВАЗ НОМЕР_2 - на суму 19697,73 грн. Згідно постанови Красноармійського міськрайонного суду від 12.10.2007 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в зв'язку з порушенням п. 11.3 Правил дорожнього руху України. Згідно умов договору цивільно - правової відповідальності AT « Українська пожежно - страхова компанія» виплатило страхове відшкодування власникам автомобіля ДЕО «Сенс» ОСОБА_3. в сумі 14549,08 грн., та власнику автомобілю Опель «Омега» ОСОБА_4. в сумі 11942,93 грн. Власниці автомобілю ВАЗ 21043 ОСОБА_1. страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що водій ОСОБА_2 на час дорожньо -транспортної пригоди знаходився у стані алкогольного сп*яніння.

Задовольняючи в повному обсязі вимоги ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходив з того, що перелік підстав для несплати страхового відшкодування в Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є вичерпним і AT «Українська пожежно - страхова компанія» не надало доказів того, що ОСОБА_2 порушив вимоги вказаного Закону, тому не підлягають задоволенню і зустрічні вимоги про стягнення відшкодування у порядку регресу.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, апеляційний суд враховуй наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 8 Закону України « Про страхування» страховим випадком визначено подію, яка передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми ( страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

З договору страхування, укладеного 09 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та AT «Українська пожежно - страхова компанія» вбачається, що відповідно до л. 7.2.17 ст. 7 цього Договору дорожньо - транспорті пригоди, викликані порушенням водієм застрахованого транспортного засобу Правил дорожнього руху, зокрема виїзд на смугу зустрічного руху в місці, де такий виїзд заборонено і ( або) перетин суцільної осьової лінії, якщо це не викликано крайньою необхідністю - є виключенням із страхових випадків і страховому відшкодуванню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення п. 11.3 Правил дорожнього руху, який передбачає, що на дорогах з двостороннім рухом, що мають по одній полосі для руху в кожному напрямку, при відсутності безперервної лінії дорожньої розмітки або відповідних дорожних знаків виїзд на полосу зустрічного руху можливий тільки для обгону і об*їзду перешкод або зупинки чи стоянки

біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах в дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1. про стягнення страхового відшкодування, оскільки дорожньо — транспортна пригода, внаслідок якої отримав пошкодження належний позивачці автомобіль, сталася з вини ОСОБА_2, який в порушення ПДР виїхав на зустрічну смугу дорожнього руху, по якій назустріч йому їхали три автомобілі, з якими і скоїв зіткнення ОСОБА_2

Доводи ОСОБА_2 в апеляційному суді на те, що він смугу зустрічного руху не перетинав, а навпаки на його смугу руху виїхав автомобіль «КАМАЗ» і створив небезпечну дорожню обстановку, безпідставні і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, визнанням ОСОБА_2 своєї вини в ДТП, сплати ним штрафу , визначеного постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12.10.2007 року у розмірі 68 грн. та іншими доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами справи.

Посилання представника ОСОБА_5 на те, що текст п. 7.2.17 договору страхування від 09.10.2006 року та текст п. 11.3 Правил дорожнього руху не співпадають, і тому скоєне ОСОБА_2 порушення ПДР не може бути підставою виключення із страхового випадку і відмови в стягненні страхового відшкодування, апеляційним судом також визнаються безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху полоса руху - це продольна полоса на проїзній частині шириною не менш ніж 2,75 м, яка позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху не рельсових транспортних засобів.

Жодна із статей Правил дорожнього руху не дозволяє здійснювати рух по зустрічній полосі дороги, а п. 11.3 ПДР, яку порушив ОСОБА_2, передбачає лише 4 можливі випадки виїзду на зустрічну смугу, при цьому перевага надана водіям зустрічного напрямку.

Виїзд ОСОБА_2 на зустрічну смугу внаслідок крайньої необхідності також нічим не підтверджено. Припущення ОСОБА_2 щодо різкої зміни напряму руху автомобіля внаслідок пошкодження лівого колеса ( а.с. 10 адміністративної справи), спростовуються протоколом огляду транспортного засобу ВАЗ 21043 ( а.с. 6 адміністративної справи), яким таке пошкодження не зафіксоване.

Враховуючи, що ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про стягнення з AT «Українська пожежно - страхова компанія» страхового відшкодування внаслідок спричинених дорожньо -транспортною пригодою пошкоджень її автомобілю та матеріальних збитків, то необхідно в повному обсязі досліджувати укладений договір страхування і визначатися з наявністю або відсутністю страхового випадку і підстав для відшкодування збитків. Тому відмова AT «Українська пожежно - страхова компанія» у сплаті страхового відшкодування з підстави знаходження ОСОБА_2 під час скоєння ДТП в стані алкогольного сп*яніння, а не з підстави скоєння ДТП внаслідок виїзду на зустрічну смугу, не може бути підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін в цій частині.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що позов ОСОБА_1. до AT «Українська пожежно - страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 19797 грн. 73 коп., задоволенню не підлягає і рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного стягнення судом франшизи зі страхової компанії також обґрунтовані, оскільки відповідно до Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Що стосується відмови суду в задоволені позову AT «Українська пожежно - страхова

компанія» про стягнення виплачених страхових сум в порядку регресу з ОСОБА_2, то

апеляційний суд вважає за можливе погодитися з необґрунтованістю позову з таких підстав.

Відповідно до пп. «а» та «в» п. 38.1.1 ст. 38 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин та якщо він після дорожньо - транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо - транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки.

Порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров*я та проведення огляду з використанням технічних засобів визначає Інструкція, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров*я України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 року № 114/38/15-36-18 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 березня 1995 року за № 55/591.

Згідно п. 3.1 ст.3 вказаної Інструкції огляд у закладах охорони здоров*я для встановлення стану сп'яніння особи проводиться будь - якої пори доби в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів лікарями - психіатрами - наркологами або у визначених органами охорони здоров*я лікувально - профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях лікарями - психіатрами, психіатрами - наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей, фельдшерами фельдшерсько -акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку з використанням методик та приладів, дозволених Міністерством охорони здоров*я України, за списком, затвердженим головним лікарем центральної міської (районної) лікарні. Перелік закладів охорони здоров*я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння особи, затверджується регіональним органом охорони здоров*я за погодженням із відповідним органом внутрішніх справ. Проведення огляду на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.

Пункт 3,2 ст. 3 цієї Інструкції вказує на те, що направлення на огляд здійснюється працівниками міліції, слідчими, прокурорами, суддями, а також службовими особами підприємств, установ і організацій за місцем роботи особи, що направляється на огляд.

Відповідно до п.3.4 та п. 3.6 ст.3 в усіх випадках лікарі лікувально - профілактичних закладів відповідно до порядку, передбаченого Міністерством охорони здоров*я України, складають за визначеною формою протокол огляду для встановлення стану сп'яніння . Якщо особа, яка оглядається, ухиляється від проходження огляду (не дає можливості провести його в необхідному обсязі), це також відображається в протоколі з обов'язковим зазначенням в ньому ознак сп'яніння і дій особи по ухиленню від огляду. Протокол складається у двох примірника, перший з яких видається працівнику міліції, службовій особі, уповноваженому працівнику

підприємства, установи, організації, що доставила громадянина для огляду, і засвідчується підписом лікаря і печаткою, а другий залишається в закладі охорони здоров*я.

Згідно п.3.10 ст. З Інструкції висновки щодо огляду особи на стан сп'яніння , одержані з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними, а винні в цьому службові особи несуть відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

З наданої виконуючим обов'язки головного лікаря Красноармійської ЦРЛ Волкової Т.А. на адресу AT «Українська пожежно - страхова компанія» інформації ( а.с. 114) вбачається, щ«> ОСОБА_2 13.08.2007 року о 19 годині 20 хвилин був доставлений до лікарні машиною швидкої допомоги з діагнозом ВЧМТ, рана голови справа. Протокол медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння не складався, оскільки не було направлення від робітників міліції, були відсутні документи, що посвідчують особу, а також внаслідок агресивної поведінки ОСОБА_2, який не дочекався приїзду лікарів невропатолога, нарколога, робітників ДАІ і відмовився від подальшого обстеження та госпіталізації, самовільно залишив лікарню.

Допитаний в апеляційному суді в якості свідка лікар - хірург ОСОБА_6 підтвердив дану інформацію, а також інформацію, яка міститься в довідці ( а.с. 102)пояснивши, що він оглядав ОСОБА_2, який за зовнішніми даними знаходився в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчив запах алкоголю із рота, невпевнена хода , агресивна поведінка. ОСОБА_2 самовільно покинув лікарню і протокол на стан алкогольного сп'яніння складено не було.

Згідно відповіді голови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.02.2009 року на запит апеляційного суду, матеріал про притягнення ОСОБА_2 за ст. 130 ч.1 КУпАП в 2007 році до суду не надходив і не розглядався.

Апеляційним судом в судовому засіданні було досліджено адміністративну справу № 3-6096/07 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, з якої вбачається, що протокол проведення огляду на стан сп'яніння із застосуванням трубки «Контроль тверезості» робітниками ДАІ також не складався.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив AT «Українська пожежно -страхова компанія» у задоволені позову про стягнення страхових виплат в порядку регресу, оскільки знаходження ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо - транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння або ухилення його від проходження такого огляду в установленому законом порядку протоколом не зафіксовано а інші висновки щодо огляду особи на стан сп'яніння , а також пояснення свідків до уваги прийматися не можуть.

Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про скасування судового рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1. і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволені позову, то підлягає також скасуванню і рішення суду в частині стягнення на користь позивачки судових витрат у розмірі 227 грн. 97 коп.

Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2008 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська пожежно -страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування в сумі 19797 грн. 73 коп. та судових витрат в розмірі 227 грн. 97 коп.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» про стягнення страхового,, відшкодування, заподіяного внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.