ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 серпня 2006 р.

№ 22/724

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Перепічая В.С. (головуючий ),

Вовка І.В., Гончарука  П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “АСТАРТА” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006р. та на рішення господарського суду м. Києва від 27.02.2006р. у справі за позовом Державного акціонерного товариства “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” до Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “АСТАРТА” про стягнення сум та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “АСТАРТА” до Державного акціонерного товариства “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” про визнання угоди частково недійсною

Заслухавши  пояснення  представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,  суд

У С Т А Н О В И В  :

У листопаді 2005 року Державне акціонерне товариство “ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ” пред’явило в господарському суді позов до ВАТ “Страхова компанія “АСТАРТА” про стягнення 43149 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів №3/2/1067 від 13.02.2003р. (далі Договір).

У подальшому  відповідач пред’явив в господарському суді зустрічний позов і просив суд визнати недійсним п. 3.4 Договору.

Рішенням господарського  суду м. Києва від 27.02.2006р. (суддя Шкурат А.М.), залишеним без змін постановою  Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006р. (судді Корсак В.А. – головуючий, Авдеєв П.В., Коршун Н.М.), первісний позов було задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 40991,55 грн. основного боргу, в іншій частині у задоволенні первісного позову відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач за первісним позовом просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006р. повністю,  рішення господарського  суду м. Києва від 27.02.2006р. скасувати в частині задоволення первісного позову і відмови у задоволенні зустрічного позову і прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимог, а в задоволенні первісних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За приписом ч. 1 ст. 6 Закону України “Про страхування” добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.  Загальні умови і  порядок  здійснення  добровільного   страхування   визначаються правилами  страхування,  що  встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог  цього  Закону.  Конкретні  умови  страхування визначаються  при  укладенні  договору  страхування  відповідно до законодавства.

Предметом спору є стягнення страхового відшкодування.

13.02.2003р. між ДАТ “Чорноморнафтогаз” та Республіканською страховою компанією  “Крим-Оранта”, правонаступником якої є ВАТ “Страхова комапнія “Астарта”, був укладений договір добровільного страхування транспортних засобів №3/2/1067 з приєднанням до нього опису транспортних засобів (далі –Договір).

(а.с. 6 –15)

За цим описом значився серед застрахованих автомобілів Мерседес S 600L, 2001 року випуску, державний номер 00854КА, номер кузова WDB2201781F262015.

2 грудня 2003р. мала місце ДТП з вказаними автомобілем.

Відповідно до Договору сума страхового відшкодування з вирахуванням франшизи становила 40991,55 грн.

При цьому судом встановлено, що зміна державних номерів мала місце саме щодо автомобіля, який був об’єктом страхування, шляхом співставлення інших його ознак, зокрема, номеру кузову, року випуску та довідок МРЕО ДОІ, листів позивача, не є підставою для відмови у стягненні страхового відшкодування.

За приписом ст. 9 Закону України “Про страхування” франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

За Договором сторонами було визначено, що франшиза безумовна 5% від розміру заподіяного збитку за кожен застрахований об’єкт (п. 3.4).

За Правилами франшиза встановлюється у вигляді фіксованої суми, яка не може бути менше 5% страхової суми обумовленої Договором (п. 2.5).

Як випливає з наведеного припису Закону конкретні умови страхування визначаються при укладенні Договору страхування.

Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, що конкретизувати у договорі умови страхування, зокрема, щодо порядку визначення, це право сторін, надане законом, а тому підстав для задоволення зустрічного позову не було.

Саме ж по собі те, що страховиком не було складено страховий акт, то це, в разі доведеності заявленого позову, не позбавляє право суду його задовольнити.

Отже рішення господарського суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, з яким правильно погодився і суд другої інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованість ухвалених судових рішень.

Керуючись  ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 -  11112 Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “АСТАРТА” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 27.02.2006р. без змін.

Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                               І.Вовк          

                                        

                                                                                              П.Гончарук