Справа №22-3145/2009 Головуючий у 1 інстанції Діденко C.O.
Категорія 19 Доповідач Олейникова Л.С.,
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2009року Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого судді Зінов»євої А.Г.,
Суддів Олєйникової Л.С., Соломахи Л.І., При секретарі Стефанової І.М., Розглянув у відкритому судовому засіданні місті Донецьку цивільну справу по апеляційній скарзі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2008 року в справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» до ОСОБА_1 про визнання дій відповідача незаконними та примущення виконання умов договору та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святорогівське» про захист права власності, відшкодування судових витрат та витрат на правову допомогу,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2008 року в задоволенні позовних вимог Сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» до ОСОБА_1 про визнання дій по односторонньому розірванню договору оренди незаконним та примушення виконання умов договору відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано дії Сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» щодо утримання земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 та вчинення перешкод щодо вільного користування нею,незаконними.
Зобов»язано Сільскогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» звільнити земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ,згідно державного акту НОМЕР_1 від 3 вересня 2008 року ,кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.
Зобов»язано Сільскогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» не перешкоджати користуватися належною ОСОБА_1 земельною ділянкою.
Стягнуто з Сільскогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Святогорівське» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційне-технічне забезпечення 7.50 грн., витрати на правову допомогу 200 грн.
Не погодившись з рішенням суду ,СТОВ «Святогорівське» подали апеляційну скаргу ,в якій оспорюють обгрунтованість рішення суду, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати .
В обгрунтування апеляційної скарги вказали ,що вірно встановивши
правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору оренди від 3 січня 2006
року ,основні положення договору ,суд постановив рішення без з»ясування всіх обставин
по справі, дав їм невірну оцінку а саме ,судом невірно застосована ст..З4 Закону України
«Про оренду землі»,п.8 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу
України,ст..621 ЦК України,ст41 Конституції України, не застосовані норми права, що мали бути застосовані: ст..ст.27,28,31 та розділ ЇХ Перехідних Положень Закону України «Про оренду землі»ч.1 п.2 ст.11,п.2 ст.598,ст..623,ст.525,ст..651,ст..781 781 ЦК України, порушені норми процесуального права ст.213,п.4 ст.214 ЦПК України.
У судовому засіданні представники СТОВ «Святогорівське» ОСОБА_2.ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.
Відповідач по первісному позову ОСОБА_1 в судове засідання не з"вився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю -доповідача ,пояснення представників позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга СТОВ «Святогорівське» не підлягає задоволенню ,а рішення суду першої інстанції зміні чи скасуванню з наступних підстав.
Згідно статті 213 ЦПК України в редакції 2004 року рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами ,які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд серед іншого вирішує такі питання: І/чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;2/чи є інші фактичні дані /пропущення строку позовної давності тощо/, які мають значення для вирішення справи, та докази їх підтвердження які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;4/яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
При вирішенні справи судом першої інстанції обгрунтовано встановленого З січня 2006 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Святогорівське» Добропільського району укладено договір оренди земельної частки (паю),затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року №5,до умов котрого орендар використовував землю для своїх сільськогосподарських потреб та сплачував за користування орендну плату в розмірі, оговореної в договорі. Договір укладений строком з 3 січня 2006 року до 31 грудня 2010 року та не може бути розірвано в односторонньому порядку.(а.с.6-8)
Розпорядженням Добропільської райдержадміністрації №362 від 18 серпня 2008 року ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку в натурі та видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 7.3007 га у межах згідно з планом на території Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області, який в установленому законом порядку зареєстровано(а.с.40)
05 серпня 2008 року ОСОБА_1. звернувся до ТОВ «Святогорівське»з заявою про розірвання договору оренди земельної частки (паю)у зв»язку з отриманням державного акта та виділенням земельної ділянки в натурі й бажанням самостійно використовувати
. земельну ділянку(а.с.43),однак до теперішнього часу СТОВ «Святогорівське» звільняти
" належний позивачу земельну ділянку не бажає.
Відповідно до розділу ЇХ «Перехідні положення « Закону України «Про оренду землі»громадяни-власники сертифікатів на право на земельну частку(пай),які на підставі сертифікатів уклали договори оренди земельної частки(паю)після виділення в натурі земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку переукладають договір до державного акта на тих самих умовах ,що раніше укладений.
Договір може бути змінений за угодою сторін або припинений у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з п.2.3 Типового договору оренди земельної частки(паю),затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року №5,зобов»язання сторін за договором оренди земельної частки (паю) можуть бути припинені після одержання державного акта на право приватної власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі. При відмові орендаря розірвати цей договір із зазначених підстав та припинити користування земельною ділянкою, право власності власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в законному порядку.
Цей висновок узгоджується з п.17 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, відповідно до якого сертифікати на право на земельну частку (пай),отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності.
З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про те, що з 3 вересня 2008 року ,тобто з моменту отримання ОСОБА_1 державного акту на право приватної власності на землю ,він набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної ділянки слід вважати припиненим, є правильним та основаним на діючому законодавстві.
Крім того ,всупереч доводам апеляційного скарги Положення п.8 розділу X «Перехідні положення « Земельного кодексу України та розділу ЇХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право ,а не обов»язок на переукладення договору оренди, враховуючи положення ст.6,ч.3ст.203,ст..ст.316,317,319,321,651 ЦК України щодо свободи договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особинепорушності права власності на здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд,за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.
Апеляційний суд вважає, що висновок суду про те, що з часу отримання позивачем державного акту на право приватної власності на землю, він набув статусу '' власника земельної ділянки та має право розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд є правильним.
Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести для неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1,308,313,314 ч.1 п.1,315 ЦПК України апеляційний
суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю «Святогорівське» відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.