ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

05.01.2018 Київ К/9901/4564/17 819/1550/16

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Підгаєцького районного суду Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 819/1550/16 за позовом ОСОБА_2 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області, виконуючого обов'язки голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Руслана Олексійовича, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом та, з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, просила:

визнати незаконною бездіяльність Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо не зарахування до стажу державної служби судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області ОСОБА_2 періоду роботи з 02.08.1993 року по 17.03.1995 року, а саме: на посаді стажиста судді в Бережанському районному суді Тернопільської області із 02.08.1993 р. по 10.11.1994 р., на посаді стажера прокурора цивільно-судового відділу прокуратури Тернопільської області із 10.11.1994 р. по 06.01.1995 р., на посаді стажиста прокуратури Бережанського району Тернопільської області із 06.01.1995 р. по 17.03.1995 р.;

зобов'язати Підгаєцький районний суд Тернопільської області зарахувати судді у відставці Підгаєцького районного суду Тернопільської області ОСОБА_2 до стажу державної служби період роботи з 02.08.1993 року по 17.03.1995 року, а саме: на посаді стажиста судді в Бережанському районному суді Тернопільської області із 02.08.1993 р. по 10.11.1994 р., на посаді стажера прокурора цивільно-судового відділу прокуратури Тернопільської області із 10.11.1994 р. по 06.01.1995 р., на посаді стажиста прокуратури Бережанського району Тернопільської області із 06.01.1995 р. по 17.03.1995 р., та видати довідку розрахунок стажу з урахуванням вказаного стажу;

визнати незаконною бездіяльність в. о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р. О. щодо не прийняття наказу № 30-к від 07.11.2016 р. в день звільнення 07.11.2016 р. та затримці його прийняття;

визнати незаконною бездіяльність в. о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р. О. в частині не включення в цьому наказі про звільнення пункту про виплату вихідної допомоги у зв'язку з відставкою судді;

зобов'язати в. о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р. О. внести доповнення в наказ № 30-к від 07.11.2016 р. в цій частині і чітко вказати суму належних позивачу виплат в розмірі передбаченому ч.1 ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

визнати протиправною бездіяльність Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо невидачі позивачу наручно наказу № 30-к від 07.11.2016 р. в день звільнення 07.11.2016 р. по поданих позивачем заявах;

визнати протиправною бездіяльність Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо невидачі позивачу належно оформленої трудової книжки 07.11.2016 р. у день звільнення та затримці у її видачі.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року позов задоволено частково: зобов'язано Підгаєцький районний суд Тернопільської області зарахувати судді у відставці Підгаєцького районного суду Тернопільської області ОСОБА_2 до стажу державної служби період роботи на посаді стажиста судді Бережанського районного суду Тернопільської області, а саме період з 02.08.1993 р. по 10.11.1994 р.; зобов'язано Підгаєцький районний суд Тернопільської області внести доповнення в наказ № 30-к від 07.11.2016 р. щодо виплати ОСОБА_2 вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород у зв'язку з відставкою; у решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року скасовано і прийнято нову постанову про часткове задоволення позову, якою: визнано протиправними дії Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо не зарахування до стажу державної служби судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області ОСОБА_2 періоду роботи з 02 серпня 1993 року по 10 листопада 1994 року на посаді стажиста Бережанського районного суду Тернопільської області; зобов'язано Підгаєцький районний суд Тернопільської області зарахувати до стажу державної служби судді у відставці Підгаєцького районного суду Тернопільської області ОСОБА_2 період роботи з 02 серпня 1993 року по 10 листопада 1994 року включно на посаді стажиста Бережанського районного суду Тернопільської області, та видати довідку про розрахунок стажу з урахуванням вказаного періоду; визнано протиправною бездіяльність Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо невидачі ОСОБА_2 у день звільнення 07 листопада 2016 року копії наказу №30-к від 07 листопада 2016 року «Про звільнення судді ОСОБА_2 у зв'язку з поданням заяви про відставку» та належно оформленої трудової книжки; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

08 грудня 2017 року заявник звернувся до суду касаційної інстанції з указаною скаргою.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Водночас, згідно з підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддею-доповідачем установлено, що касаційна скарга подана без дотримання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на момент звернення з касаційною скаргою, в частині надання документу про сплату судового збору.

Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що розпорядниками коштів щодо місцевих судів є територіальні управління Державної судової адміністрації України. Водночас, яким чином указана обставина обумовлює неможливість сплати судового збору під час звернення з цією касаційною скаргою, заявник не обґрунтовує.

Враховуючи викладене та положення статті 133 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

З оскаржуваних судових рішень убачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено три позовних вимоги немайнового характеру та похідні від них вимоги.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення з цією касаційною скаргою, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 цього ж Закону обумовлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень.

У свою чергу, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення з цією касаційною скаргою, ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1984,32 гривень (120% від 1378,00*0,4*3).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі. Реквізити для сплати судового збору: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд».

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 169, 248, 332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання Підгаєцького районного суду Тернопільської області про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Підгаєцького районного суду Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 819/1550/16 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М. І. Смокович