Судове рішення #6885610

Справа № 1-234/09

  В И Р О К  

Іменем України  

 01 жовтня 2009 року                                                                                               м. Полтава

 Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді Новака Ю.Д.,

при секретарі – Рудь М.І.,

за участю прокурора - Снісаренко Г.О.,  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві, розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню,-

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 і області,  українця, громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого,  розлученого, військовозобов»язаного, проживаючого: м. Полтава, ОСОБА_2 Хмельницького,7 , кв. 39, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше несудимого  

 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.  186  ч.2, 190 ч.2 КК України,-

     ВСТАНОВИВ:  

      Підсудний ОСОБА_1 23.01.2009 року, близько 16-ї  години, знаходячись в салоні автомобіля марки «Део Ланос», д/н знак НОМЕР_1, служби таксі «006», перебуваючи на автомобільній стоянці розташованій біля універсаму «Полтава», що по вул. Калініна,45-а в м. Полтава, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, без застосування фізичного насильства, а шляхом обману та зловживання довірою, під приводом продажу, попросив у неповнолітнього ОСОБА_3 належний йому мобільний телефон «Nokia» 6131, вартість якого становить 1000 грн., в якому знаходилась флеш-картка  пам»яті вартістю 100 грн., після чого, діючи відкрито та продовжуючи свої злочинні дії, щодо подальшого досягнення злочинного результату спрямованого на заволодіння майном, відкрито втік із вказаним телефоном з місця скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим повністю виконавши свій злочинний намір по відкритому викраденню чужого майна, таким чином завдавши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1100 грн.

Повторно, 27.01.2009 року, близько 16-ї години 30 хвилин, підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в магазині «Планета», розташованого  у підземному переході «Злато Місто», що по вул. Жовтневій, 29-а в м. Полтава, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, без застосування фізичного насильства, а шляхом обману та зловживання довірою гр-ки ОСОБА_4, попросив у останньої під приводом купівлі, належний гр. ОСОБА_5 мобільний телефон «Nokia»  N-78, вартістю 2677 грн., після чого, діючи відкрито та продовжуючи свої злочинні дії, щодо подальшого досягнення злочинного результату спрямованого на заволодіння майном, відкрито втік із вказаним телефоном з місця скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим повністю виконавши свій злочинний намір по відкритому викраденню чужого майна, таким чином завдавши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 2677 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 06.02.2009 року, близько 14-ї  години, підсудний ОСОБА_1, знаходячись в салоні автомобіля марки Ваз 2107, д/н знак НОМЕР_2, служби таксі «1582», що рухалося по вул. Фрунзе в м. Полтаві, виступаючи в ролі пасажира на перехресті вул. Фрунзе – К.Шосе, неподалік будинку № 136 по вул. Фрунзе в м. Полтава, повторно,  з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном,  діючи з прямим умислом, без застосування фізичного насильства, а шляхом обману та зловживання довірою, під приводом зателефонувати, попросив у водія таксі гр. – на ОСОБА_6 належний йому мобільний телефон «Nokia» 6270, вартість якого становить 1200 грн., в якому знаходилась флеш-картка  пам»яті вартістю 150 грн., після чого, діючи відкрито та продовжуючи свої злочинні дії, щодо подальшого досягнення злочинного результату спрямованого на заволодіння майном, вийшов з салону автомобіля, відкрито втік із вказаним телефоном з місця скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим повністю виконавши свій злочинний намір по відкритому викраденню чужого майна, таким чином завдавши потерпілому матеріального збитку на загальну суму 1350 грн.

10.03.2009 року,  близько 18.00 год., підсудний  ОСОБА_1 перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_7 в квартирі № 75, що знаходиться по вул. Леніна,61 м. Полтави, дізнався від останнього, що в нього є мобільний телефон «Nokia» N -95 з поламаним дисплеєм. Після чого діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, з корисливих спонукань, шляхом зловживання довірою та обману, отримавши від ОСОБА_7 вказаний телефон, пообіцяв, що даний телефон відремонтує дешевше ніж це коштуватиме в майстерні, але маючи на меті в подальшому телефон власникові не повертати. Після того як підсудний ОСОБА_1 отримав мобільний телефон «Nokia» N -95 від ОСОБА_7 вартістю 1680 грн., з урахуванням товарознавчої експертизи № В-986/2 від 17.03.209 року, з місця злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд. Таким чином, підсудний ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 1680 грн.

 У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчинених злочинах та заявлені по справі цивільні позови  визнав повністю, щиро розкаявся, та запевнив, що вже зробив для себе вагомі висновки та те, що більше ніколи не буде вчиняти злочинні діяння.  

 Однак, вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ст. 190  ч.2,  186 ч. 2 КК України також підтверджується наступними доказами, наявними у матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні:

•   свідченнями потерпілого ОСОБА_5, який показав, що він являється власником магазину «Планета» по продажу мобільних телефонів. 27.01.2009 року з його магазину було скоєно крадіжку мобільного телефону, про що йому по телефону повідомила його працівниця (а.с. 32 том 2);

•   протоколом допиту свідка ОСОБА_4, яка показала, що вона працює продавцем в магазині по продажу мобільних телефонів «Планета». 27.01.2009 року, на її зміні в магазині ОСОБА_1 було вчинено крадіжку моб. телефону  «Нокіа N 78» про що вона повідомила власника по телефону (а.с. 33 том 2);

•   протоколом допиту свідка ОСОБА_8, який показав що 27.01.2009 року до нього біля магазину «Конкорд», що в м. Полтаві, підійшов молодий чоловік, який назвався ОСОБА_1 та попрохав позичити 500 грн. в заставу мобільного телефону «Нокіа N78». Він погодився і дав йому гроші. 29.01.2009 року вони зателефонували та зустрілися і поїхали на ЦКР м. Полтави щоб ОСОБА_1 міг продати телефон, так як  він запевняв, що це його телефон, і повернути гроші які позичав. Після того як  вони прийшли до місця продажу телефонів, ОСОБА_1 показав продавцеві даний телефон, той взяв та відійшовши, почав кудись телефонувати. Пізніше до них прийшов інший чоловік та звіривши номер телефону повідомив, що даний телефон крадений і належить іншим особам і викликав працівників міліції ( а.с. 34 том 2);

•   протоколом допиту свідка  ОСОБА_9, який показав, що він працює реалізатором в місці по продажу мобільних телефонів на ЦКР м. Полтави. 28.01.2009 року до нього звернувся чоловік який хотів продати телефон Нокіа. Напередодні до нього звернувся власник торгової точки на предмет того, що в іншому магазині було викрадено мобільний телефон «Нокіа» і якщо цей телефон буде реалізовуватись на їхній точці то щоб він повідомив. Він взявши даний телефон виявив що номер ІМЕІ співпадає з тим, що дав йому власник торгової точки. Після цього він зателефонував власнику, який прийшов та викликав працівників міліції ( а.с. 35 том 2);

•   протоколом допиту свідка ОСОБА_10, який показав, що він являється приватним підприємцем і займається зокрема купівлею – продажем мобільних телефонів бувших у використанні на ЦКР м. Полтави та має ряд своїх торгових точок. 27.01.2009 року до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_11 та повідомив, що невідомий чоловік з його магазину викрав мобільний телефон Нокіа, та попросив, щоб він повідомив реалізаторів на ЦКР м. Полтави про те, що вразі продажу даного телефону вони повідомили йому та дав ІМЕІ даного телефону. 29.01.2009 року, близько 11-30 год. йому зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що на його торговому місці двоє чоловіків хочуть продати телефон Нокіа, ІМЕІ якого співпадає з тим, який йому було надано. Він пішов туди  і побачив двох чоловіків, один з них був схожий на чоловіка якого він бачив на відеозапису  в магазині де була скоєна крадіжка. Інший виявився таксистом. Він перевіривши ІМЕІ даного телефону, повідомив останнім , що телефон крадений та викликав працівників міліції ( а.с. 36 том 2);

•   протоколом допиту свідка ОСОБА_12, який показав, що працює на ЦКР м. Полтави та займається, зокрема, продажем мобільних телефонів, 28.01.2009 року, до нього звернувся його знайомий ОСОБА_10, який повідомив, що нещодавно у їхнього спільного знайомого в магазині було викрадено мобільний телефон Нокіа. Попрохав, що якщо  даний телефон буде реалізовуватись на його точці, то щоб  йому повідомив. Цього ж дня, близько 11-30 год., до нього зателефонував його помічник та повідомив, що на робоче місце принесли телефон, номер ІМЕІ якого співпадає з тим, що йому залишили. Він передзвонив ОСОБА_10 та повідомив про даний факт, пізніше дізнався, що це той самий телефон який було викрадено ( а.с. 37 том 2);  

•   відношенням ПП «ОСОБА_11В.», згідно якого вартість викраденого телефону станом на 27.01.2009 року складає 2677 грн. ( а.с. 7 том 2);

•   актом інвентаризації ПП «ОСОБА_11В.» від 27.01.2009 року, згідно якого в цей день в магазині «Планета», по вул. Жовтнева, 29-а в м. Полтаві, було виявлено недостачу мобільного телефону «Нокіа» ( а.с. 8 том 2);

•   протоколом огляду місця події від 27.01.2009 року та фототаблицею до нього ( а.с. 16-18 том 2);

•   протоколом огляду місця події від 27.01.2009 року та фототаблицею до нього, згідно якого в цей день гр. ОСОБА_8, добровільно видав працівниками міліції мобільний телефон «Нокіа» та паспорт громадянина України на ім.»я ОСОБА_1 ( а.с. 19-22 том 2);

•   протоколом огляду місця події від 29.01.2009 року та фототаблицею до нього, згідно якого в цей день гр. ОСОБА_11, добровільно видав працівникам міліції СД-диск з відеозаписом зробленого 27.01.2009 року, камерами спостереження у підземному переході «Злато Місто», що по вул. Жовтнева, 29-а в м. Полтаві ( а.с. 24-26 том 2);

•   протоколом огляду місця події від 04.02.2009 року, згідно якого в цей день гр. ОСОБА_11, добровільно видав документи на викрадений мобільний телефон «Нокіа» ( а.с. 27-28 том 2 );

•   протоколом пред»явлення фотознімків осіб для впізнання від 26.03.2009 року, згідно якого свідок ОСОБА_13, впізнала на фотознімку гр-на ОСОБА_1, як ту особу, що 27.01.2009 року відкрито викрала з магазину «Планета», що по вул. Жовтнева, 29-а. в м. Полтаві мобільний телефон «Нокіа» ( а.с. 135-136, том 2);

•   речовими доказами по справі, а саме вилученим у гр-на ОСОБА_8, згідно протоколу огляду від 2.01.2009 року належний гр-ну ОСОБА_5, мобільний телефоном «Нокіа N-78», ІМЕІ 354172023396731, та паспортом громадянина України С/№ КО  429913 на ім»я ОСОБА_1, а також вилученим у гр. ОСОБА_5, згідно протоколу огляду від 29.01.2009 року компакт – диском із відеозаписом з камер спостережень у підземному переході «Злато місто» в м. Полтаві ( а.с. 155 том 2);

•   свідченнями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 23.01.2009 року, разом зі своїм товаришем ОСОБА_14 він знаходився на ЦКР м. Полтави де хотів продати свій телефон «Нокіа». Вони ходили по магазинах продажу мобільних телефонів та пропонували їхній телефон на продаж, проте їм давали за нього малу ціну. Зайшовши до одного магазину, до них підійшов чоловік віком 30-33 років, та попросив подивитись даний телефон, а пізніше повідомив, що він є власником торгової точки на ринку «Алмазний» по продажу мобільних телефонів та запропонував поїхати з ним на дану точку, де він зможе придбати даний телефон, на що останній погодився. Подивившись телефон, вони підійшли до таксі та поїхали на територію ринку «Алмазний». Під»їхавши на стоянку біля універсаму «Полтава» по вул. Калініна у м. Полтаві, чоловік взяв телефон і почав виходити з машини. Вони йому сказали, щоб він повернув даний телефон, проте він нічого не кажучи почав тікати з телефоном в бік ринку «Алмазний». Вони теж вийшли з машини та почали бігти за ним та кричати щоб він повернув даний телефон, але той чоловік втік. Вони повернулись до таксі та поїхали до Октябрського РВ повідомити про те, що сталося ( а.с. 70 том 2);

•   свідченнями свідка ОСОБА_15, яка показала, що її син ОСОБА_3 навчається в м. Полтаві та живе на орендованій квартирі. 23.01.2008 року, близько 16-30 год. він їй зателефонував та повідомив як і коли у нього викрали  мобільний телефон, після чого вона приїхала до м. Полтави ( а.с. 74  том 2);

•   свідченнями свідка ОСОБА_14, який дав покази аналогічні показами потерпілого ОСОБА_3 ( а.с. 75 том 2);

•   протоколом допиту свідка ОСОБА_16, який показав, що він працював водієм приватного таксі на авто «Део Ланос». В двадцятих числах 2009 року він стояв біля зупинки «Фурманова» в м. Полтаві та чекав на виклик. До нього підійшов чоловік віком 30-35 років та попросив з»їздити на ЦКР м. Полтави. Він його відвіз та чекав хвилин 7, після чого чоловік вийшов з магазину по продажу мобільних телефонів навпроти магазину «Фокстрот» з двома юнаками та сіли в авто. Чоловік сказав, що їм потрібно їхати в сторону м-ну ОСОБА_2. Пізніше сказав, що треба їхати в сторону ринку «Алмазний». По дорозі вони спілкувались відносно продажу мобільного телефону, який чоловік взяв та роздивлявся. Коли вони під»їхали до ринку, чоловік сказав юнакам щоб вони його зачекали,  а сам почав з телефоном виходити з авто. Юнаки сказали, щоб він повернув телефон, але той вийшов з машини та почав тікати. Юнаки кричали йому щоб той повернув телефон, але вони його не наздогнали. Повернувшись до таксі він їх відвіз до міліції де їх і залишив ( а.с. 76 том 2);

•   явкою з повинною ОСОБА_1 від 14.02.2009 року ( а.с. 58 том 2);

•    протоколом огляду місця події від 17.02.2009 року та фототаблицею до нього ( а.с. 67-68 том 2);

•   протоколами пред»явлення фотознімків осіб для впізнання від 26.03.2009 року та 01.04.2009 року згідно яких свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_16 впізнали на знімку гр-на ОСОБА_1 як ту особу, що 23.01.2009 року відкрито викрала у ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа» ( а.с. 137-140 том 2);

•   протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17, який показав, що він працює водієм таксі. 06.02.2009 року він працював та стояв біля кафе «За склом»  що на м-ні Левада м. Полтави. Близько 09 - 30 год. до нього підійшов молодий чоловік віком 30-35 років та сів у машину і вони поїхали до центру. По дорозі чоловік назвався працівником ОСОБА_12 та представився як ОСОБА_18. Розбалакавшись, чоловік повідомив, що виконує операцію по затриманню злочинця. Він його підвіз спочатку до ГУБОЗ м. Полтави, потім до ГУМВС у Полтавській області де чоловік виходив та йшов в бік даних установ. Потім повертався і вони їхали знов. По дорозі чоловік декілька раз просив мобільний телефон Нокіа, щоб подзвонити.  Проїжджаючи на перехресті вул. Фрунзе та К.Шоссе м. Полтави чоловік сказав,  щоб він не їхав швидко, а потім щоб став. Вийшовши з машини, чоловік сказав щоб той їхав за ним і почав переходити через дорогу в сторону м-ну ОСОБА_2 м. Полтави. Він казав чоловіку, щоб той повернув йому телефон, але цього не сталося. Чоловік зник у дворах. Він розвернувшись прихав на перехрестя, але чоловік не повернувся. В машині він залишив свою папку коричневого кольору. Роздивившись її він знайшов там банківські квитанції на ім»я ОСОБА_1 після чого поїхав до міліції де передав дані речі ( а.с. 93 том 2);

•   протоколом пред»явлення фотознімків для впізнання від 01.04.2009 року згідно якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав по фотознімку гр-на ОСОБА_1, як ту особу, що 06.02.2009 року відкрито викрала у нього мобільний телефон «Нокіа» ( а.с. 141-142 том 2);

•   речовими доказами по справі, а саме вилученими у ОСОБА_6, згідно протоколу огляду від 19.02.2009 року договір застави на ім.»я ОСОБА_1, договір страхування майна, яке знаходиться на зберіганні від 28.11.2006 року на ім»я ОСОБА_1, квитанція «Приват Банку» від 26.11.2006 року та 21.11.2006 року на ім»я платника ОСОБА_1 ( а.с. 155 том 2);

•   свідченнями потерпілого ОСОБА_7, який показав, що  в липні 2008 року він придбав мобільний телефон Нокіа, але потім його вдарив та не користувався ним, та як на дисплеї з»явилась тріщина. В січні місяці 2009 року він найняв ОСОБА_1 збирати меблі в квартирі та повідомив йому, що в нього є даний телефон. ОСОБА_1 сказав, що він знає де його можна відремонтувати набагато дешевше ніж це коштує в магазині. Він віддав ОСОБА_1 даний телефон разом з коробкою після чого ОСОБА_1 зник і не повернувся і не повернув даний телефон. ( а.с. 26 том 1);

•   показами свідка ОСОБА_19, який показав, що він працює реалізатором мобільних телефонів в магазину по вул. Новобазарній, 2 в м. Полтаві. В двадцятих числах 2009 року до нього підійшло два чоловіка та запропонували в них придбати мобільний телефон Нокіа. Він погодився. Проте телефон був з тріщиною на дисплеї. Він його замінив та продав невідомому хлопцеві ( а.с 53 том 1);

•   свідченнями свідка ОСОБА_20, який показав, що він 20 лютого 2009 року перебував на ЦКР м. Полтави де придбав собі мобільний телефон Нокіа в обмін на свій та з доплатою в сумі 1700 грн. Коли він його купляв, то не знав, що він крадений, а дізнався вже від працівників міліції, які 05.03.2009 року приїхали до нього додому і повідомили про це, після чого він віддав цей телефон їм. ( а.с 51 том 1);

•   протоколом огляду від 02.03.2009 року, згідно якого працівниками міліції було оглянуто квартиру ОСОБА_7, в якій він віддав ОСОБА_1 свій мобільний телефон ( а.с. 7-10 том 1);

•   протоколом огляду від 04.03.2009 року, згідно якого було оглянуто закупівельний акт на мобільний телефон «Нокіа N95» в якому містяться дані особи, що здійснила продаж мобільного телефону ( а.с. 11-12 том 1);

•   протоколом огляду від 05.03.2009 року, згідно якого було оглянуто мобільний телефон Нокіа, коробку та інструкцію з ЮСБ шнуром до нього, які добровільно видав ОСОБА_20 ( ас. 13-14 том 1);

•   протоколом пред»явлення предметів для впізнання від 16.03.2009 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 у вилученому у ОСОБА_20 телефоні впізнав свій мобільний телефон «Нока N95» який був у нього забраний ОСОБА_1 ( а.с. 32-33 том 1);

•   висновком товарознавчої експертизи № В-986 від 17.03.2009 року, згідно якого вартість мобільного телефону «Нокіа N95» з урахуванням зносу становить 1680 грн. ( а.с. 23 том 1);

•   речовим доказом – мобільним телефоном «Нокіа N95» ( а.с. 36 том 1);

•   іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Вірною є кваліфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 190 ч.2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ( шахрайство) вчиненими повторно.    

Правильною є кваліфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), вчинене повторно.  

 Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання, та виходить з того, що призначене підсудному покарання має бути необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

 Суд встановив, що пом”якшуючими обставинами є те, що підсудний вину визнав повністю,  щиро розкаюється,  його молодий вік та стан здоров»я, відсутність тяжких наслідків та судимості.

 Обтяжуючих обставин суд  не вбачає.

 Хоч підсудний вчинив декілька злочинів, однак, враховуючи наявність по справі вказаних вище пом‘якшуючих покарання обставин, те що він розкаюється, вину визнав повністю, його молодий вік, та ряду інших обставин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного за скоєне можливе без ізоляції  від суспільства, а досягне мети при призначенні йому покарання із застосуванням статті 75 КК України.

 Враховуючи, що підсудний вчинив декілька злочинів, то покарання йому слід призначити за ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів.  

 Цивільні позови заявлені по справі потерпілими, які визнав підсудний повністю, підлягають задоволенню в повному обсязі.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

  

З А С У Д И В :  

       ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 190 ч.2 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:

 за ст. 186 ч.2 КК України у вигляді п»яти років позбавлення  волі;

 за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;

 На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженому ОСОБА_1 визначити у вигляді 5 років позбавлення  волі.  

 У відповідності до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

 Відповідно до ст. 76 КК України зобов”язати засудженого ОСОБА_1 у період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

 Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд та звільнити засудженого ОСОБА_1 з – під варти із зали судового засідання.

 Речові докази по справі  –  мобільний телефон «Нокія N-95», який передано під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_7 (а.с.37 том 1) та коробку до мобільного телефону «Нокія N-95», два посібника, інструкція та USB шнур ( а.с. 29 том 1), які передані до кімнати речових доказів Ленінського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області – повернути потерпілому ОСОБА_7 та залишити йому як його власність; мобільний телефон  «Нокіа» N-78 (а.с. 155 том 2), який передано під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 – залишити йому як його власність; паспорт громадянина України С/№ КО 492913 на ім»я ОСОБА_1, який приєднано до матеріалів кримінальної справи – повернути власнику ОСОБА_1; вилучений у гр. ОСОБА_5 компакт – диск із відеозаписом, який приєднано до матеріалів кримінальної справи ( а.с. 155 том 2) – залишити в матеріалах кримінальної справи; вилучені у гр. ОСОБА_5  копії документів на мобільний телефон, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця та довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку ( а.с. 155 том 2), які приєднано до матеріалів кримінальної справи – залишити в матеріалах кримінальної справи; вилучені у гр. ОСОБА_17 договір застави від 28.11.2006 року на ім»я ОСОБА_1, договір страхування майна, яке знаходиться на зберіганні від 28.11.2006 року  на ім»я ОСОБА_1, квитанція «Приват банку» від 26.11.2006 року платника ОСОБА_1, квитанції «Приват банк» від 21.11.2006 року платника ОСОБА_1 ( а.с. 155 том 2), які приєднано до матеріалів кримінальної справи – залишити в матеріалах кримінальної справи; вилучені у гр. ОСОБА_17 договір роздрібної купівлі – продажу мобільного телефону «Нокіа» 6270, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи ( а.с. 155 том 2) – залишити в матеріалах кримінальної справи.    

 Задоволити цивільні позови по справі. Стягти з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 1100  гривень; на користь потерпілого ОСОБА_6 1580 грн. у відшкодування завданої шкоди.

      На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд міста Полтави на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

    Головуючий:  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація