АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2018 року м. Чернівці

справа №727/1795/17

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І. Б.

секретар Тодоряк Г.Д.

з участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, апелянта ОСОБА_3, представників відповідачів Байцара Ю. Б., Юзьківа М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Сервіс» про скасування рішення сесії міської ради, визнання недійсним договору оренди, зобов'язання відновити стан земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 жовтня 2017 року (головуючий у суді першої інстанції - суддя Смотрицький В.Г.),

встановила:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до Чернівецької міської ради, ТОВ «Поліграф-Сервіс», який у подальшому доповнила та уточнила.

Зазначала, що вона є власником житла - квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 6 додатку 4 до рішення 38 сесії V скликання від 02 квітня 2009 року №885 та пункту 22.2 рішення 40 сесії V скликання від 28 травня 2009 року №940 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення» ТОВ «Поліграф-Сервіс» надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0411 га в оренду на 9 років «для реконструкції власних приміщень з надбудовою та їх обслуговування».

16 червня 2009 року між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Поліграф-Сервіс» укладено договір оренди указаної земельної ділянки.

Вважала, що такі дії відповідачів порушують її права, свободи та інтереси, посилаючись на такі обставини.

Відповідно до статуту ТОВ «Поліграф-Сервіс» та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності ТОВ «Поліграф-Сервіс» є: виробництво паперових канцелярських товарів; друкування іншої продукції; виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; брошурувально-палітурна діяльність і надання пов'язаних з нею послуг; видання книг; видання газет; інші види видавничої діяльності.

Указане підприємство має лабораторію фіксажу та проявлення, друкарсько-палітурний цех, тоді як згідно з п. 4. 3 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173 відстань до житлових будинків, ділянок дитячих дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров'я, відпочинку та фізкультурних споруд слід встановлювати за погодженням з органами державного санітарного нагляду, але не менше 50 м від межі території об'єкту у селищній зоні, а відповідно до Додатку № 4 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, друкарні мають бути розташовані на відстані 50 м від межі території об'єкту.

Проте приміщення ТОВ «Поліграф-Сервіс», яке є джерелом виділення шкідливих речовин, розташоване ближче ніж на 50 м від межі території житлового будинку, в якому знаходиться квартира позивачки.

Статтею 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Посилалася також на те, що: земельна ділянка, на якій розташоване приміщення ТОВ «Поліграф-Сервіс», з 1966 року знаходиться у зоні житлової забудови, не може бути землею підприємств іншої промисловості, оскільки біля нього розташований житловий багатоквартирний будинок, в якому знаходиться її житло; рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки в установленому законом порядку не ухвалювалося, тому умови використання земельної ділянки, які прописані у договорі оренди земельної ділянки суперечать нормам Земельного кодексу України; мало місце непогодження меж земельної ділянки із сусідніми землекористувачами, порушення її (позивачки) права як землекористувача території біля житлового будинку, будівельних та санітарних норм; договір оренди порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, без врахування Правил використання та забудови міста Чернівці; земельна ділянка могла бути надана лише співвласникам житлового будинку; забудова земельної ділянки здійснюється всупереч містобудівній документації, оскільки замість передбачених 4-х поверхів здійснюється будівництво 6-ти поверхів, без згоди співвласників житлового будинку, без урахування практики Європейського суду з прав людини.

Позивачка просила: скасувати рішення 38 сесії V скликання від 02 квітня 2009 року №885 (п.6 додатку 4) «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення» та рішення 40 сесії V скликання від 28 травня 2009 року №940 (пункт 22.2) «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення» щодо надання ТОВ «Поліграф-Сервіс» земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0411 га в оренду на 9 років «для реконструкції власних приміщень з надбудовою та їх обслуговування»; визнати недійсним договір оренди землі від 16 червня 2009 року за №5902, укладений між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Поліграф-Сервіс»; зобов'язати відповідачів відновити стан земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0411 га, який існував до прийняття рішень Чернівецької міської ради: 38 сесії V скликання від 02 квітня 2009 року №885 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення», 40 сесії V скликання від 28 травня 2009 року №940 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення» та до укладення договору оренди землі від 16 червня 2009 року за №5902, укладений між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Поліграф-сервіс». Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Зокрема, посилається на неправильне застосування норм матеріального права, перелік яких наводить, порушення норм процесуального права: відмову у витребуванні доказів, допиту свідків, незалучення до участі у справі як співвідповідача - Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, розгляд справи поза межами розпорядку роботи суду, порушення вимог щодо змісту та форми судових рішень, вирішення судом клопотань, права на ознайомлення з матеріалами справи, неповне з'ясування обставин справи (перелік яких наводиться), неврахування норми ч.ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України щодо порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, неврахування судом права позивачки на користування прибудинковою територією, санітарно-захисної зони (ст. 114 ЗК), відсутність заяви ТОВ «Поліграф-сервіс» про надання земельної ділянки для будівництва, висновку санітарно-епідеміологічної станції, органу державного пожежного нагляду, управління екобезпеки, здійснення забудови земельної ділянки без згоди позивачки як співвласника житлового будинку, відсутність погодження меж земельної ділянки у належний спосіб та з участю належних сторін, неврахування наявності підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, неврахування Правил використання на забудови міста Чернівці, надання земельної ділянки могло мати місце лише співвласникам багатоквартирного будинку.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності та недоведеності позовних вимог, відсутності порушення цивільного права позивачки оспорюваними рішеннями та договором.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України у редакції 2004 року, яка була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України у редакції 2004 року суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

У справі встановлено, що відповідно до пункту 6 додатку 4 до рішення 38 сесії V скликання від 02 квітня 2009 року №885 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення» ТОВ «Поліграф-Сервіс» надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0411 га в оренду на 9 років «для обслуговування будівлі» на підставі дозволу на складання проекту відведення рішення 34 сесії міської ради V скликання від 27 листопада 2008 року №738.

Згідно пункту 22.2 рішення 40 сесії V скликання від 28 травня 2009 року №940 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішень» в частині надання ТОВ «Поліграф-Сервіс» земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0411 га в оренду на 9 років для обслуговування будівель, а саме: слова «для обслуговування будівлі» замінено словами «для реконструкції власних приміщень з надбудовою та їх обслуговування» (підстава: рішення 33 сесії міської ради V скликання від 23 жовтня 2008 року №721 (пункт 2).

Відповідно до договору оренди землі №5902 від 16 червня 2009 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Поліграф-Сервіс», орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для реконструкції власних приміщень з надбудовою та їх обслуговування, яка знаходиться у АДРЕСА_1 строком на дев'ять років по 16 червня 2018 року включно.

Оскаржуваними рішеннями та договором оренди ТОВ «Поліграф-Сервіс» надано земельну ділянку з метою використання: «для реконструкції власних приміщень з надбудовою та їх обслуговування».

Як правильно зазначив суд першої інстанції вказане формулювання не конкретизує цільове призначення реконструйованих та надбудованих приміщень, а саме не відносить їх до категорії виробничих, офісних, житлових чи інших.

Указані рішення та договір оренди є предметом спору за уточненими позовними вимогами ОСОБА_1, яка вважає, що ними безпосередньо порушуються її права та інтереси, оскільки вона є власником житла - квартири АДРЕСА_1, що знаходиться впритул до спірної земельної ділянки та приміщень, що належать відповідачу - ТОВ «Поліграф-Сервіс».

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням указаної норми правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Суд першої інстанції на підставі повно з'ясованих обставин справи, норм матеріального права, які регулюють спірні відносини, дійшов обґрунтованого висновку, що ні оскаржувані рішення, ні оспорюваний договір оренди не порушують права та інтереси позивачки.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України у редакції Закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а підстави виходу за межі доводів скарги відсутні.

У справі встановлено, що ТОВ «Поліграф-Сервіс» є власником відокремленого нежитлового приміщення, розташованого на спірній земельній ділянці з 1999 року (адреса його на даний час є АДРЕСА_1), що стверджується наявними у справі правовстановлюючими документами та наданим позивачкою висновком МКБТІ від 05 грудня 2006 року №2364 (т.1 а.с.212-213).

Доводи заявника про те, що це приміщення входить до складу житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 є безпідставними.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 06 листопада 2001 року №933/22 ТОВ «Будіндустрія-2001» було надано дозвіл виконати реконструкцію гуртожитку під квартири по АДРЕСА_2. Цьому рішенню передувало складання протоколу погодження зовнішніх меж землекористування в натурі, який датований 26 жовтня 2000 року і згідно якого землекористувач ТОВ «Будіндустрія-2001» погодив з ТОВ «Поліграф-Сервіс» межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3. Зі схематичного плану даного протоколу вбачається, що ТОВ «Поліграф-Сервіс» станом на 2000 рік користувалося земельною ділянкою, конфігурація якої відповідає конфігурації ділянки, що надана в оренду за оспорюваними рішеннями Чернівецької міської ради та договором оренди, укладеного між відповідачами (т. 2, а.с.107-108).

Позивачка стала власником квартири у будинку АДРЕСА_1 у 2003 році, який набув статусу житлового будинку після того як ТОВ «Поліграф-Сервіс» став власником відокремленого нежитлового приміщення за указаною адресою.

Цим спростовують наведені вище доводи апеляційної скарги про незаконність надання указаному відповідачу в оренду земельної ділянки.

Отже, у справі встановлено, що у правомірному та фактичному користуванні відповідача - ТОВ «Поліграф-Сервіс» спірна земельна ділянка перебуває з 2000 року, яка знаходиться під нежитловим приміщення та призначалася для його обслуговування.

Відповідно ТОВ «Поліграф-Сервіс» вправі було претендувати на надання йому в оренду зазначеної земельної ділянки.

Оскаржувані рішення про надання в оренду спірної земельної ділянки Чернівецькою міською радою прийнято у межах повноважень ради, що передбачено ст. 12 ЗК України, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 123, 124, 134 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Тому, доводи заявника про незаконність оскаржуваних рішень міської ради, договору оренди земельної ділянки, з підстав порушення норм матеріального права, прав та інтересів позивачки не заслуговують на увагу.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і доводи заявника про надання спірної земельної ділянки для реконструкції власних приміщень з надбудовою та їх обслуговування - за цільовим призначенням - землі підприємств іншої промисловості.

Зазначення у договорі оренди землі указаного цільового призначення земельної ділянки обумовлено обліком цієї земельної ділянки за таким призначенням у Державному земельному кадастрі, її знаходженням під нерухомим майном ТОВ «Поліграф-Сервіс».

Таке зазначення виду та цільового призначення земельної ділянки саме по собі не порушує прав та інтересів позивачки.

Як у позові так і в апеляційній скарзі йдеться про негативний вплив на довкілля, права та інтереси позивачки як видами діяльності ТОВ «Поліграф-Сервіс» так і реконструкцією (будівництвом) нежитлового приміщення ТОВ.

Проте зазначене виходить за межі предмету спору у цій справі, а відповідними видами діяльності ТОВ займалося й до укладення договору оренди.

Необґрунтованими є і доводи апеляційної скарги про непогодження меж земельної ділянки із сусідніми землекористувачами, наявність підстав для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 238 ЦК України внаслідок порушення її права як землекористувача території біля житлового будинку, порушення публічного порядку вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, спрямованого на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, без врахування Правил використання та забудови міста Чернівці.

Встановлено, що позивачка не є суб'єктом права на суміжну земельну ділянку, з яким слід погоджувати межі земельної ділянки, що надавалася ТОВ «Поліграф-Сервіс» в оренду, укладенням оспорюваного договору права позивачки не порушено, а тому можливі окремі упущення при оформленні документів, що передували укладенню договору, не є підставою для визнання його недійсним.

Спір з приводу спорудження ТОВ «Поліграф-Сервіс» огорожі, збільшення поверховості та площі власних приміщень, провадження видів діяльності, що за твердженням заявника порушує її права та інтереси, може бути вирішено шляхом пред'явлення відповідного позову.

Наведення заявником в апеляційній скарзі переліку норм матеріального права не свідчить про помилкове застосування судом першої інстанції таких норм.

Заявник посилається на неврахування судом першої інстанції рішень Європейського суду з прав людини у справах «Дубецька та інші проти України», «Дземюк проти України», «Морено Гомез проти Іспанії» в аспекті негативного впливу промислового забруднення на здоров'я суспільства, забруднення довкілля, погіршення якості життя особи, вплив на приватне та сімейне життя, необхідності дотримання екологічних норм.

Проте предметом спору у справі не є негативний вплив діяльності ТОВ «Поліграф-Сервіс», що підлягає доведенню за іншим позовом, а оформлення права на землекористування, яке фактично існує.

В апеляційній скарзі заявник стверджує про відмову суду першої інстанції у витребуванні певних доказів.

Однак більшість з указаних клопотань (виклик свідків, витребування даних про фактичну забудову земельної ділянки тощо) не стосуються предмету спору та є зайвими, а окремі докази витребувано апеляційним судом та надано самим заявником, що свідчить про те, що позивачка мала можливість подати необхідні докази, проте не вживала вичерпних заходів для цього.

Зміст цих додаткових доказів не спростовує висновку суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог по суті.

Так, подане заявником викопіювання з Генерального плану міста Чернівці не свідчить про незаконність надання ТОВ «Поліграф-Сервіс» в оренду спірної земельної ділянки. Хоча указана земельна ділянка і знаходиться в межах житлової забудови м. Чернівці, проте її цільове призначення обумовлене наявністю у ТОВ «Поліграф-Сервіс» у власності нежитлового приміщення ще з 1999 року.

В суді апеляційної інстанції заявник клопотала про призначення у справі судових земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз.

Указані клопотання відхилені з наведенням відповідних мотивів.

З огляду на тривалий час знаходження справи в суді першої інстанції позивачка мала об'єктивну можливість клопотати про призначення відповідних експертиз, проте не скористалася таким правом.

Питання, які просила позивачка поставити на вирішення експертиз, частково є правовими, а частково виходять за межі предмету позову у цій справі.

Заявник посилається на незалучення до участі у справі як співвідповідача - Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин.

Такі доводи є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України у редакції 2004 року суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачка визначилася зі складом відповідачів, не заявляла вимог до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, а за характером спору саме Чернівецька міська рада як орган, що приймав оскаржувані рішення та сторона у договорі оренди, є належним відповідачем у справі.

Такими, що не заслуговують на увагу є й доводи заявника про те, що суд першої інстанції продовжував розгляд справи після 17 години 5 жовтня 2017 року.

Це було зумовлено необхідністю завершення розгляду справи, що мало місце у денний час.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі повно з'ясованих обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 382 ЦПК України у редакції Закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повної постанови - 09 січня 2018 року.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: І.Н. Лисак

І. Б. Перепелюк