Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в

складі:

головуючого - судді Боженко Л.В.,

при секретарі - Отрошко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ м.Дніпропетровська молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови інспектора дорожньо-патрульної служби ДПС ВДАІ м.Дніпропетровська ОСОБА_2 АЕ № 134930 від 05 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

У судовому засіданні в обгрунтування заявленого позову ОСОБА_3 зазначає, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 05 березня 2010 року АЕ № 134930 постановленою інспектором дорожньо-патрульної служби ДПС ВДАІ ОСОБА_2 його було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та до нього було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 гривень. Вважає, що дії інспектора є протиправними з тих підстав, що він проїхав вказаний в протоколі пішохідний перехід на дозволяючий сигнал світлофору - зелений. В момент переїзду переходу постійний зелений сигнал світлофору переключився на мигаючий, але в момент переїзду. Відповідно до пункту 18.8 Правил дорожнього руху на дорогах, передбачає, що водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Більш того п. 8.11 ПДР прямо передбачає, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у належному місці транспортний засіб не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Крім того, у інспектора Федоренка А.Л. не було доказів того, що він дійсно проїхав регулюючий пішохідний перехід на забороняючий сигнал світлофору. Крім того, ствердження інспектора, що в момент переключення сигналу світлофору він ще не виїхав на перехрестя, можуть бути лише передбаченням, а не об’єктивної істиною. Тому він просить суд скасувати постанову інспектора дорожньо-патрульної служби ДПС ВДАІ м.Дніпропетровська ОСОБА_2 АЕ № 134930 від 05 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях складу зазначеного правопорушення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не проінформував.

Суд, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтовували свої позиції по справі, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії постанови АЕ № 134930 від 05 березня 2010 року постановленою інспектором дорожньо-патрульної служби ДПС ВДАІ ОСОБА_2 05.03.201 Ороку о 21.40 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по пр. Газети Правди в м.Павлограді проїхав регульований пішохідний перехід на забороняючий червоний сигнал світлофору. Інших документів при виявлені правопорушення посадовою особою не складалося.

Як передбачає ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, що мають значення для правильного вирішення справи. ЦІ данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил , норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об’єктивне з’ясування всіх обставин справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, посадова особа, без поважних причин у відповідності до ч. 6 ст. 71 КАС України, не надала докази для підтвердження обставин, на які вона посилалась при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, стосовно обставин вчинення і фіксування правопорушення.

За таких обставин, та за відсутності інших доказів таких як, рапорт посадової особи, копія наряду про несення служби інспектором ДАІ ОСОБА_2 на пр. Газети Правди м.Дніпропетровськ, пояснення правопорушника, пояснення свідків, суд приходить до висновку, що постанову АЕ № 134930 від 05 березня 2010 року, по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати.

Керуючись Правилами дорожнього руху України, ст.ст. 254, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов, ОСОБА_1 до інспектора ДПС батальйону ДПС ВДАІ м.Дніпропетровська молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову АЕ № 134930 від 05 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суд першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Л.В. Боженко