Справа № 2-2116

                                                                                                                                      2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 року                                    

Василівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого – судді                     Нікандрової С.О.

при секретарі                                Рудник Ю.С.  

за участю: позивача                     ОСОБА_1

відповідача                                   ОСОБА_2    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Василівської міської ради, треті особи – Районне комунальне підприємство «Василівське бюро технічної інвентаризації», Василівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на самовільне будівництво, -  

В С Т А Н О В И В:

До Василівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, Василівської міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво. В позовній заяві позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабка ОСОБА_3, яка була власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно рішення виконавчого комітету Василівської міської ради №289 від 12.09.1989 року будинку АДРЕСА_1 присвоєно адресу АДРЕСА_2. Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, з 1980 року та на час її смерті постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1, тому  фактично прийняв спадщину. Протоколом колгоспу ім. Ватутіна №1 від 29.01.1982 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, виділена позивачу. Після смерті ОСОБА_3 позивачем самовільно на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 замість розташованого на ній житлового будинку площею 21,4 кв.м.  побудований новий будинок площею 25,9 кв.м., самовільно збудовані прибудова літ. «а-1», сарай літ. «В», літня кухня літ. «Г», сарай літ. «Д», сарай літ. «Є», погріб літ. «Ж».  Позивач просить суд визнати за ним право власності на вказані житловий будинок та споруди за адресою: м.Василівка Запорізької області, АДРЕСА_2.    

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити позов на підставах, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі, не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 за адресою: м.Василівка Запорізької області, АДРЕСА_2.    

Представник відповідача - Василівської міської ради в судове засіданні не з’явився, але надав суду заяву з проханням про розгляд справи при його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Представник третьої особи - РКП «Василівське бюро технічної інвентаризації» в судове засіданні не з’явився, але надав суду заяву з проханням про розгляд справи при його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Представник третьої особи – Василівської державної нотаріальної контори в судове засіданні не з’явився, але надав суду заяву з проханням про розгляд справи при його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно  (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття  нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст.328 ЦК України особа набуває право власності якщо є документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, документів, що містять опис об’єктів незавершеного будівництва на інше.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній  ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа,  яка  здійснила  або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив відмові від неї.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що за заповітом від 16.07.1980 року ОСОБА_3 заповіла будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, ОСОБА_1.

Згідно рішення виконавчого комітету Василівської міської ради №289 від 12.09.1989 року будинку АДРЕСА_1 присвоєно адресу АДРЕСА_2.

На підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.05.1985 року №984 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок в АДРЕСА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, з 10.02.1981 року постійно проживає разом за адресою: Запорізька область м. Василівка, АДРЕСА_2, тому  фактично прийняв спадщину.

За даними Василівської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 з заявами про прийняття спадщини спадкоємці не зверталися, спадкова справа не заводилася.

Згідно виписки із протоколу засідання уповноважених членів колгоспу ім. Ватутіна №1 від 29.01.1982 року земельна ділянка площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1, списана з ОСОБА_3 та виділена ОСОБА_1

На час розгляду справи відповідно до земельно-кадастрової документації за ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка в АДРЕСА_2 площею 0,23 га, та ним не приватизована.

За довідкою РКП «Василівське БТІ» від 21.04.2009 року №91 на земельній ділянці АДРЕСА_2 самовільно змінена площа житлового будинку з 21,4 кв.м. на 25,9 кв.м., самовільно збудовані прибудова літ.«а-1» 5,25 х 2,75 м; сарай літ. «В» 4,9 х 2,95м; літня кухня літ. «Г» 7,3 х 4,0м; сарай літ. «Д» 2,95 х 2,8м; сарай літ. «Є» 5,1 х 3,4м; погріб літ. «Ж» 3,0 х 3,0м.

Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, фактично прийняв спадщину, після прийняття спадщини самовільно побудував житловий будинок та інші споруди без отримання дозвільних документів і проектної документації, Василівська міська рада не оспорюючи право позивача на самовільне збудоване нерухоме майно по АДРЕСА_2, зазначене право не визнає та не реєструє в установленому порядку, позивач як користувач земельної ділянки має право на визнання за ним права власності на самочинно збудоване ним нерухоме майно, визнання права власності на будинок не суперечить інтересам третіх осіб, суд приходить до висновку, що є усі підстави для визнання за позивачем права власності на зазначені будівлі та споруди.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.328, 331, 376 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  Василівської міської ради, треті особи – Районне комунальне підприємство «Василівське бюро технічної інвентаризації», Василівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на самовільне будівництво – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовані об’єкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме: А-1 житловий будинок, площею 47,1 кв.м., житловою площею 25,9 кв.м.; прибудову літ.«а-1» площею 14,4 кв.м.; сарай літ. «В» площею 14,5 кв.м.; літню кухню літ. «Г» площею 29,2 кв.м.; сарай літ. «Д» площею 8,3 кв.м.; сарай літ. «Є» площею 17,3 кв.м.; погріб літ. «Ж».

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дати проголошення рішення і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області                                                     С.О.Нікандрова