Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Павицької Т.М., Талько О.Б.,

з участю секретаря Григоровича А.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення та зняття з реєстраційного обліку за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31.03.2011 року, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та в обґрунтування вимог азначив, шо він є власником будинковолодіння № 30 по пров. 3-му Новогоголівському в м..Житомирі, проте він не може вселитися у вказаний будинок та користуватися ним, оскільки в ньому проживають та зареєстровані відповідачі. Просив захистити його право власності, виселивши ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вказаного будинку.

В ході слухання справи позивач уточнив свої позові вимоги, просив також виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з вказаного будинку та зобов»язати ВГІРФО зняти всіх відповідачів з реєстраційного обліку.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 31.03.2011 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що за час її проживання в будинку, його вартість внаслідок ремонтних робіт, проведених за її кошти суттєво збільшилась, цей будинок є єдиним місцем проживання її сім»ї, позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, вона не була попереджена про виселення, судом винесено рішення шодо третьої особи, невірно істановлено обставини по справі, справа розглянута у відсутність відповідачів.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність ta обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, ш;о апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником будинковолодіння №30 по пров. 3-му Новогоголівському в м.Житомирі.

Дана обставина підтверджується договорами купівлі продажу будинку та земельної ділянки від 02.07.2007 року (а.с. 5, 6).

Відповідачі по справі є колишніми членами сім»ї бувшого власника будинку.

Задовільняючи позов про виселення, суд послався на те, що відповідачі підлягають виселенню з будинку на підставі ст. 391 ЦК України в порядку усунення перешкод, які відповідачі чинять власнику в користуванні будинком.

З висновками суду не можна погодитись, оскільки вони не грунтуються на законі та не відповідають обставинам справи.

Позивач заявив вимоги про виселення відповідачів на підставі ст. 391 ЦК України.

У відповідності до вимог ст. ст. 319, 391 ЦК України, власник має право на свій розсуд володіти, керувати та розпоряджатися своїм майном та вимагати усунення перешкод у здійсненні цього права.

Проте, зазначені норми не передбачають виселення колишніх членів сім»ї власників будинку.

Відповідно до ст. 156 ЖК України, члени сім»ї власника житла, в тому числі і колишні, користуються жилим приміщенням на рівні з власником.

Главами 28 та 29 ЦК України, на норми яких посилався суд першої інстанції, не встановлено підстав та порядку виселення вказаних осіб на вимогу власника житла.

Їх право користування жилим приміщенням врегульоване житловим законодавством, за яким ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням не інакше, як з підстав і у порядку, передбаченому законом (ч.З ст. 9 ЖК України).

Не є підставою для виселення членів сім»ї власника житла, в тому числі і колишніх, лише сам факт переходу права власності на це майно до іншої особи.

Будь-яких підстав для виселення відповідачів, передбачених нормами ЖК України, позивачами не було наведено.

За таких обставин, рішення в частині виселення є помилковим та підлягає скасуванню.

Задовольняючи позов в частині зобов»язання ВГІРФО зняти відповідачів з реєстрації, суд прийшов до помилкового висновку про задоволення цієї позовної вимоги, оскільки поклав зобов»язання на особу, яка не є відповідачем по справі, а тому рішення в цій частині також підлягає скасуванню.

Зазначені помилки апеляційний суд виправляє шляхом ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовільнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 31.03.2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_7

Справа № 22-ц/0690/1361/11 Головуючий в суді І інстанції ОСОБА_8

Категорія 42 Суддя - доповідач Кочетов Л.Г.