Справа № 1-318/2009 р.  

 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26 жовтня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

 головуючого-судді                    Овсієнка В.В.

при секретарі                             Дроботі С.О.

з участю прокурора                   Танцюри В.Ю.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 185 КК України,  

 встановив:

ОСОБА_1 5 вересня 2009 року у вечірній час, з акумуляторного відділення локомотивного депо ст. ім. Т.Шевченка, таємно із користі викрав 68 кілограмів кольорового металобрухту на загальну суму 690 гривень 88 копійок.

Підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і суду показав, що дійсно 5 вересня 2009 року у вечірній час охороняв цехи локомотивного депо ст. ім. Т.Шевченка та проникнувши до акумуляторного відділення викрав звідти лом металу міді, який положив у мішок та перекинув його через паркан депо. Пізніше він попросив незнайомого водія відвезти мішок додому, але після завантаження металолому до автомобіля його затримали працівники міліції. У вчинені щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Показання підсудного відповідають дійсним обставинам справи і ним не оспорюються.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні злочину підтверджується доказами, дослідженими відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Дії Журила суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, не працює, характеризується за місцем проживання позитивно, як пом’якшуючі покарання обставини - щире каяття у вчиненому злочині та те, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і найбільш доцільно обравши покарання у виді позбавлення волі, застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком.

Таке покарання підсудному на переконання суду буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

 засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання – 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

У відповідності зі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи та періодично з’являтись в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити дотеперішній – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі: 12 катушок полюсів з мідною шиною, 13 шин до електричних машин, 6 мідних перемичок з клемами, 7 шматків мідного кабелю в гумовій ізоляційній обмотці, мідний кабель без ізоляції з мідною клемою, передати майстру локомотивного депо ст. ім. Т.Шевченка ОСОБА_2, звільнивши його від обов’язків по зберігальній розписці /а.с.48/; дві перчатки, які зберігаються у кімнаті речових доказів ЛВ на ст. ім. Т.Шевченка по квитанції  № 102 – знищити, як таке, що не має матеріальної цінності /а.с.47/.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

 Головуючий: