Справа № 2-2048/09  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  09.11.2009 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:  

    Головуючого – судді Нікітіної С.Й.  

  При секретарі – Виноградовій І.В.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП Туристичної компанії «Ольга-Тур» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  

  ВСТАНОВИВ:  

    В суд з позовом звернулась ОСОБА_1 і, після уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 5609,66 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 168,29 грн. - пені та стягнути 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.  

  При цьому вона мотивує свої вимоги тим, що в серпні 2004 року вона як учасник акції, що проводилась відповідачем, стала володаркою Сертифікату на бронювання апартаментів на курорті, уклавши договір № GWHC2308040 від 23.08.2004 року з ТК «Ольга-Тур» та сплативши 3732,00 грн., оговорених договором коштів.  

  Проте, на протязі двох років, незважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_1 до відповідача з приводу виконання зобов’язань по вказаному договору, турфірма не забезпечила позивачеві умов для використання вказаного сертифікату і не організувала туристичного туру.  

Це призвело до того, що 27.12.2006 року ОСОБА_1 звернулась до ТК «Ольга-Тур» з заявою про повернення грошових коштів, сплачених за сертифікат, проте відповідач кошти не повернув, чим змусив ОСОБА_1 звернутися до суду з подібними вимогами.  

Дії відповідача, які позивач вважає протиправними, спричинили для неї моральні страждання, які ОСОБА_1 оцінює в 10000 грн.  

  Ці вимоги підтримані в судовому засіданні представником позивача за довіреністю ОСОБА_2  

  Представники відповідача – директор ТК «Ольга-Тур» ОСОБА_3 та по довіреності ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі, заперечували проти їх задоволення.  

  При цьому вони пояснили, що за умовами договору № GWHC2308040 від 23.08.2004 року, ОСОБА_1, отримавши вказаний сертифікат, стала членом клубу G.W.H.C. та отримала можливість скористатися правами, які таке членство надає, а саме – розміщення чотирьох осіб на чотири тижні в апартаментах Т-1 у високий сезон. Грошові ж кошти у розмірі 3732 грн., сплачені ОСОБА_1, були оплатою не за туристичний тур, а за членство у вказаному клубі.  

  Оскільки позивач отримала членство в клубі  G.W.H.C., представник відповідача вважає, що зобов’язання по договору № GWHC2308040 від 23.08.2004 року ТК «Ольга-Тур» виконала, а тому вимоги ОСОБА_1 безпідставні і в їх задоволенні повинно бути відмовлено.  

  Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, знаходить позов ОСОБА_1 обґрунтованим, доказаним і таким, який підлягає частковому задоволенню.  

При цьому суд виходить з таких обставин.  

25.08.2004 року ОСОБА_1 стала володаркою Відпускного сертифікату № 23080401 на бронювання апартаментів на курорті, уклавши договір № GWHC2308040 від 23.08.2004 року з ТК «Ольга-Тур» та сплативши суму оговорених договором коштів за вказані послуги в розмірі 700 доларів США, еквівалентом яких були 3732 грн.  

Відповідно до умов договору № GWHC2308040 від 23.08.2004 року ТК «Ольга-Тур» зобов’язалось забезпечити позивачеві умови для використання вказаного сертифікату, фактично зобов’язавшись надати певний вид послуг.  

Ці факти підтверджені матеріалами справи.  

Судом встановлено, що на протязі двох років ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ТК «Ольга-Тур» з проханням надати їй можливість скористатися придбаними послугами по сертифікату та відпочити на вибраному курорті у зручний для сім’ї позивача час, проте відповідач свої зобов’язання по вказаному договору не виконав, що підтверджено поясненнями свідків та не спростовано представниками відповідача.  

Підтвердженням не виконання відповідачем зобов’язань по вказаному договору є той факт, що 27.12.2006 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про повернення сплачених нею 700 доларів США. Ця заява була прийнята особисто директором ОСОБА_3 з обіцянкою повернути гроші, але з проханням зазначити причини, які не дозволяють ОСОБА_1 скористатися послугами компанії.  

В зв’язку з цим на заяві від 27.12.2006 року пізніше з’явилась дописка рукою чоловіка ОСОБА_1 – ОСОБА_6 про надуману причину розірвання договору (його виїзд за кордон на постійне місце проживання) та саме з цих підстав ОСОБА_6, через два тижні після заяви від 27.12.2006 року, представлена відповідачеві довідка (а.с. 93) про довгострокове відрядження за кордон, що підтверджено самим ОСОБА_6 як свідком в судовому засіданні.  

Таким чином, суд знаходить, що ТК «Ольга-Тур» не виконало взяті на себе зобов’язання по договору № GWHC2308040 від 23.08.2004 року.  

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.  

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.  

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.  

Відповідно до ст. 533 ЦК України у разі визначення в зобов’язанні грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума яка підлягає виплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.  

Таким чином суд робить висновок, що відповідно до норм чинного законодавства з ТК «Ольга-Тур» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 700 доларів США, еквівалентом яких на день розгляду справи є 5609,66 грн. (100 доларів США складає 801,38 грн.).  

Відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може надати послуги відповідно до договору, споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості послуги.  

Таким чином суд знаходить, що з ТК «Ольга-Тур» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 пеня в розмірі 168,29 грн.  

Що стосується моральної шкоди, то суду не надано доказів її спричинення ОСОБА_1 діями відповідача, а тому суд робить висновок про недоведеність позовних вимог в цій частині.  

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 533, 611, 614, 623 ЦК України, ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 213-215  ЦПК України, суд  

    ВИРІШИВ:  

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного підприємства туристичної компанії «Ольга-Тур» 5609,66 гривень в рахунок відшкодування збитків за невиконання зобов’язань по договору та пеню в розмірі 168,29 гривень.  

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.  

Протягом 10 днів з дня проголошення рішення на нього може бути подано заяву про апеляційне оскарження, а протягом 20 днів після подання заяви – апеляційну скаргу через місцевий суд.  

.  

        СУДДЯ: