АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-5097/09                         Головуючий у 1-й  інстанції:  Купавська  Н.М.

                                                                                     Суддя-доповідач:  Глазкова О.Г.

У Х В А Л А

          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року                                         м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

           головуючого              Бєлки В.Ю.

           суддів                   Глазкової О.Г.

                       Кримської О.М.                

           при секретарі             Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну  скаргу ОСОБА_1

 на  рішення  Мелітопольського міськрайонного  суду  Запорізької області  від 20 жовтня 2009 року  

у справі за позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж до  ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за спожиту  теплову  енергію,  

В С Т А Н О В И  Л А:

  У вересні 2009 року Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за спожиту  теплову  енергію, в якій було зазначено,  що  позивач надає  відповідачу, який мешкає у квартирі АДРЕСА_1,  послуги  по  постачанню теплової  енергії. Заяви про відключення від системи централізованого постачання  теплової  енергії  та  претензій  на якість  цих послуг  відповідач не подавав, але при цьому він не вносив  абонентську плату  за спожиту теплову енергію. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути  з  відповідача на його користь заборгованість  за  спожиту  теплову  енергію  за  період  з 01 вересня  2006 року  по 01 липня  2009 року  в розмірі  1920,61 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду  Запорізької області від 20 жовтня 2009 року  позов задоволено повністю.  Стягнуто  з ОСОБА_1  на користь  Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж суму заборгованості  за період з 01 вересня  2006 року  по 01 липня  2009 року в розмірі  1920,61 грн. та витрати   на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.,  а всього 1950,61 грн. Стягнуто  з ОСОБА_1  на користь держави  судовий збір у розмірі 51 грн.    

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати  та  направити справу на новий розгляд  в той  же суд в іншому складі суду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідач зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КК „Коменерго Мелітополь” від 21.05.2009 року.

Відносини з приводу постачання фізичних осіб тепловою енергією регулюються Законом України „Про теплопостачання” та Законом України „Про житлово-комунальні послуги.

Відповідач не заперечує, що користується послугами з теплопостачання, регулярно вносить плату за опалення, але без урахування абонентської плати, оскільки такий договір з позивачем не укладався.

Проте з такими доводами апелянта погодитися не можна, оскільки позивач надає, а відповідач отримує теплову енергію. Зі сторони відповідача претензій на якість отриманих послуг не надходили.

Відповідно до Закону України „Про теплопостачання” споживач може відмовитися від послуг центрального опалення та постачання гарячої води. Проте, з такими заявами відповідач не звертався до позивача, а фактично отримував усі послуги, а тому повинен був здійснювати плату за отримані послуги.

Розмір двоставкового тарифу, який складається з абонентської плати та плати за спожиту теплову енергію, встановлено рішенням виконкому Мелітопольської міськради № 127 від 28.08.2006 року.

Відповідно довідки про нарахування та оплату комунальних послуг відповідач має заборгованість по абонентській платі за період з 01.09.2006 року по 01.07.2009 року у розмірі 1920,61 грн.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно з”ясував всі обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, дав належну оцінку наданим доказам.

Стягнення державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи передбачено законами, а саме : Декретом Кабінету Міністрі України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року зі змінами та доповненнями ; Постановою КМУ № 1258 від 21.12.2005 року „Про затвердження порядку оплати витрат за інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів” зі змінами згідно постановами КМУ № 1596 від 15.11.2006 р. ; № 627 від 13.04.2007 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають  висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

         Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317  ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення  Мелітопольського міськрайонного  суду  Запорізької області  від 20 жовтня 2009 року  залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.

 Головуючий

  Судді