ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року справа №2а-5283/09/2370
14 год. 29 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Кульчицького С.О.,
при секретарі судового засідання – Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача – Упира П.І. (за довіреністю),
представника відповідача – Поліщук Ю.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора міста Черкаси до Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування п. 2 рішення Черкаської міської ради № 4-1340 від 16.07.2009 року «Про списання з балансу Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги основних засобів»,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Черкаси звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Черкаської міської ради № 4-1340 від 16.07.2009 року «Про списання з балансу Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги основних засобів».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами перевірки було встановлено, що рішення Черкаської міської ради № 4-1340 від 16.07.2009 року «Про списання з балансу Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги основних засобів», в частині, суперечить вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у адміністративному позові.
Представник відповідача під час судового розгляду проти задоволення позову заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, пояснивши що рішення Черкаської міської ради № 4-1340 від 16.07.2009 року «Про списання з балансу Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги основних засобів» прийнято відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Типової інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.08.2001 року № 142/181 та Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 року № 1314.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши зібрані по справі матеріали в сукупності за власним внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Прокуратурою міста Черкаси в порядку нагляду проведено перевірку на предмет відповідності рішення Черкаської міської ради № 4-1340 від 16.07.2009 року «Про списання з балансу Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги основних засобів» вимогам чинного законодавства. За результатами перевірки позивачем було встановлено, що пункт 2 даного рішення суперечить вимогам ч. 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Судом встановлено, що згідно рішення «Про списання з балансу Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги основних засобів» № 4-1340 від 16.07.2009 року Черкаська міська рада дозволила департаменту охорони здоров’я та соціальної політики міськвиконкому списати з балансу Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги апарат (лазерна установка ЛТМ – 03) «Ромашка – 1» первісною вартістю 52950 грн.
Відповідно до п.2 вказаного рішення головного лікаря Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги зобов’язано кошти, отримані за зданий металобрухт направити на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання та транспортування зазначених матеріалів, інші витрати та господарські потреби, а також на видатки за кошторисом.
Згідно ч.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Таким чином, суд приходить висновку, що майно Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги, відповідно до ч.3 ст. 78 Господарського кодексу України, є комунальною власністю.
Частиною 5 та 6 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно п. 24 Типової інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.08.2001 року № 142/181 кошти, отримані установами від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (у т. ч. списаних), за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у т. ч. відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння, у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи, витрачаються на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, витрати на інші господарські потреби і на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту та відходів, на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, а також на інші видатки за кошторисом. Суми, отримані установами від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується дана установа.
Таким чином, суд приходить висновку, що спеціальним нормативним актом, що регулює порядок списання матеріальних цінностей з балансу установ та організацій, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів є Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України, Міністерства економіки України від 10 серпня 2001 р. N 142/181 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2001 р. за N 787/5978 (далі – Інструкція).
Оскільки Інструкція відповідно до вимог чинного законодавства пройшла державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України та є нормативним актом, відповідає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідач при прийнятті рішення «Про списання з балансу Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги основних засобів» № 4-1340 від 16.07.2009 року правомірно, керувався даною Інструкцією.
З урахуванням викладеного, суд знаходить вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Керу ючись ст.ст. 9, 69-71, 79, 86, 97, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 30 листопада 2009 року.
Головуючий С.О. Кульчицький