Справа № 2-а-735
2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 жовтня 2009 р. м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Гандзюка Д.М.
секретаря Савчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в м.Яремче про зобов’язання здійснити щомісячну виплату підвищення до пенсії, -
в с т а н о в и в :
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Яремче про зобов’язання здійснити щомісячну виплату підвищення до пенсії за період з 1.01.2006р. до 1.01.2009р.
Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що вони мають статус дітей війни і відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їх пенсія має бути підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком. Але відповідач не виплачував їм підвищену пенсію в 2006-2008р.р.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з письмовими заявами про розгляд справи в їх відсутності. В заявах вони зазначають, що позовні вимоги підтримують та просять їх задоволити.
Відповідач направив суду заперечення на позов і заяву про розгляд справи без представника. Відповідач обґрунтовує заперечення позову тим, що положення ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» фактично були зупинені в 2006-2007 р.р.. Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 р. визнано неконституційними норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 р.», якими зупинено на 2007 р. дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до нової редакції ст.6 названого Закону, яка визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р., і постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. №530, позивачам з 1.01.2008 р. виплачується підвищення до пенсії в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Відповідач вважає, що позивачі пропустили строк позовної давності, неправильно визначили розмір підвищення до пенсії і безпідставно заявляють вимогу на майбутній час. Тому відповідач просить відмовити в позові.
Суд, дослідивши письмові докази та оцінюючи досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Записами в паспортах та пенсійних посвідченнях позивачів (а.с.4, 6, 14, 16, 24, 25, 33, 34, 42, 44), встановлено, що позивачі є громадянами України, пенсіонерами і мають статус дітей війни.
Відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що вказані пільги дітям війни запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Вказана норма є чинною і порядку підвищення пенсії у 2006 року по суті не визначено.
Пунктом 12 статті 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Але положення пункту 12 ст.71 названого Закону визнано неконституційним і втратило чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007р.
Пунктом 41 розділу другого Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції. Норма про внесення змін передбачала, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і така зміна діяла з 1 січня 2008р.Але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. названий пункт визнано неконституційним і таким, що втратив чинність з дня ухвалення цього рішення.
В своїх Рішеннях Конституційний Суд України зазначив, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеження прав і свобод і може мати місце лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Зупинення дії окремих правових актів і внесення до деяких актів змін призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Аналіз названих нормативних актів дає підстави зробити висновок, що положення статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяли з 9.07.2007. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р.. Згідно Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України безпосередньо та через утворені територіальні управління призначає пенсії, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Отже, позивачі відповідно до названого Закону мають право на підвищення пенсії за вказаний період, а обов’язок підвищити пенсію позивачам належить до компетенції відповідача.
Вимоги позивачів про зобов’язання відповідача здійснити щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за періоди з 1.01.2006 р. до 9.07.2007 р. та з 1.01.2008р. по 22.05.2008р. суд вважає необґрунтованими. Протягом вказаних періодів ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, а тому не було підстав її застосовувати. Суд враховує також те, що фінансове забезпечення виплат, передбачених названим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, має забезпечити акумулювання таких надходжень до свого бюджету.
Відповідно до правил ст. 87 ч.2 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком. Тому суд вважає, що позивачі не пропустили строку позовної давності.
На підставі ч.2 ст.152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та керуючись ст.ст. 160 – 162 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
позов задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Яремче здійснити щомісячну виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 31.12.2008р. з урахуванням виплачених сум.
В решті вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Яремчанський міський суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова виготовлена в повному обсязі 9.10.2009 р.
СУДДЯ: