Копія
Справа № 2а – 864/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року м. Полтава
Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого судді – Кононенка С.Д.,
при секретарі – Муравйов Ю.І.,
у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши справу адміністративного судочинства за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду Ленінського району м. Полтави про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом з вимогою визнати дії відповідача протиправними, стягнути на її користь з Управління Пенсійного фонду Ленінського району м. Полтави недоплачену щомісячну соціальну допомогу дитині війни за період із січня 2006 року по 30 вересня 2009 року включно у розмірі 5940 грн. 00 коп.
В своїй заяві позивачка вказала, що вона є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що у 2006 – 2007 роках така соціальна допомога їй не виплачувалась, а із січня 2008 року по липень 2008 року виплачувалася в меншому розмірі, а саме, 10 відсотків замість 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, позивачка просила суд стягнути на її користь з Управління Пенсійного фонду Ленінського району м. Полтави недоплачену щомісячну соціальну допомогу дитині війни за період із січня 2006 року по 30 вересня 2009 року включно у розмірі 5940 грн. 00 коп.
Позивачка в судове засідання не з’вилася, але надала заяву в якій вказала, що позов підтримує і просила справу розглядати у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з’явився, разом з тим, подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких просив справу розглядати у його відсутність та вказав, що позовні вимоги позивача є незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, суд розглянув справу у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 році позивачка щомісячну соціальну державну допомогу дитині війни не отримувала а із січня 2007 року по теперішній час отримувала у таких розмірах: у січні - березні 2007 року – по 19 грн. на місяць, у квітні – вересні 2007 року – по 20 грн. 30 коп., у жовтні – грудні 2007 року – по 20 грн.є 55 коп., у січні – березні 2008 року – по 47 грн. на місяць, у квітні – червні 2008 року – 48 грн. 10 коп. на місяць, у липні-вересні 2008 року – 48 грн. 20 коп. на місяць, з 1 жовтня 2008 року і по даний час - 49,80 грн.
Разом з тим, відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року, дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено.
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до ст. 110 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2006 році запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Разом з тим, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” Кабінетом Міністрів України запровадженні не були.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи те, що Закони України „Про державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” від 19.01.2006 року неконституційними визнані не були та діяли протягом 2006 року, суд вважає, що відповідач протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим законодавством, а тому позовні вимоги позивача в цій частині до задоволення не підлягають.
Крім того, відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489 –Y від 19.12.2006 року знову було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач з 09.07.2007 року повинен був нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати до пенсії, у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 01 січня – 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розмір допомоги дитині війни, яку позивачка повинна була отримати становить: з липня 2007 року по вересень 2007 року - 406 грн. х 30% = 121 грн. 80 коп., з жовтня 2007 року по грудень 2007 року - 411 грн. х 30% = 123 грн. 30 коп., а загальна сума, яку позивачка повинна була отримати у 2007 році становить – 735 грн. 30 коп. = ((121,8 грн. х 3 = 365,4 грн.) + (123,3 грн. х 3 = 369,9 грн.)). Загальна сума недоплаченої допомоги становить: 735,30 грн. – 117,9 грн. ( сума виплат з 1.01.2007 р. по 30.06.2007 р.) - 122, 55 грн. ( сума виплат з 1.07.2007 р. по 31.12.2007 р.) = 494 грн. 85 коп.
Що стосується вимог позивача, в частині стягнення щомісячної допомоги до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2008 році, суд приходить до висновку, суд приходить до висновку, що вони також підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до п. п. 41 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, текст статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції. Дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року, позивачу нараховувалось та виплачувалось зазначене підвищення, відповідно до встановленого розміру, а саме, у січні – березні 2008 року – по 47 грн. на місяць, у квітні – червні 2008 року – 48 грн. 10 коп. на місяць, у липні 2008 року – 48 грн. 20 коп.
Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, положення п. п 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було визнано неконституційним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, в частині стягнення недоплаченої зазначеної соціальної допомоги за період із січня по червень 2008 року підлягають до часткового задоволення, оскільки відповідач з 22.05.2008 року повинен був нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати до пенсії, у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн.
Приймаючи до уваги те, що позивачу у січні – квітні 2008 року нараховувалось та виплачувалось зазначене підвищення, відповідно до встановленого розміру, а у травні, червні 2008 року у меншому розмірі, суд вважає, що відповідач повинен виплатити позивачу недоотриману допомогу у такому розмірі: 481 грн. х 30 % = (144, 3 грн. – 48,1 грн.) х 2 = 192 грн. 40 коп., 482 грн. х 30% = ( 144,6 грн. – 48.2 грн) х 3 = 289 грн. 20 коп., 498 грн. х 30 % = ( 149, 4 грн. – 49,8 грн.) х 3 = 298,8 грн. Всього 780,4 грн. – 189,1 грн. ( сума виплат з 01.01.2008 р. по 01.05.2008 р.) = 591 грн. 30 коп.
З 01 січня 2009 по 30 вересня 2009 року сума недоплаченої соціальної виплати становить 896,40 грн. ( 149,4 х 9 = 1344, 60 грн. – 448, 20 грн. ( сума виплат з 01.01.09 р. по 30.09.09 р.) = 896 грн. 40 коп.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 1 982 грн. 55 коп. ( 2007 р. - 494,85 грн. + 2008 р. – 591,3 грн. + 2009 р. – 896,40 грн. )
Разом з тим, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності УПФУ Ленінського району в м. Полтаві по невиконанню в період з 2006 року по 2008 рік приписів статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії, суд вважає обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, ст. ст. 158 – 163, ст. 167 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду Ленінського району м. Полтави на користь ОСОБА_2 – 1982 ( одна тисяча дев»ятсот вісімдесят дві ) грн. 55 коп., недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни в період з 01 січня 2006 року по 30 вересня 2009 року.
Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1, шляхом подачі на протязі 10 днів з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги в 20-ти денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис)
ВІРНО: Суддя Ленінського районного
суду міста ОСОБА_1 Кононенко