ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
03.11.09 Справа № 01/68-42
ПОСТАНОВА
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Процика Т.С.
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 б/н від 31.07.2009 року
на рішення господарського суду Волинської області від 15.07.2009 року
у справі № 01/68-42
за позовом Приватної фірми (далі ПФ) «Скорпіон-сервіс», м. Луцьк
до відповідача підприємця ОСОБА_2, с. Липини, Луцького району
про стягнення 6 516 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 –представник;
від відповідача: не з’явився
ВСТАНОВИВ:
ПФ «Скорпіон-сервіс»звернулась до господарського суду Волинської області з позовом до підприємця ОСОБА_2 про стягнення 5 496,95грн., а саме 2 555,95 грн. заборгованості по оплаті за користування торговою площею та 2 941,00 грн. неустойки.
До прийняття рішення у справі ПФ «Скорпіон-сервіс»подано заяву про збільшення позовних вимог №380 від 01.06.2009 року (а.с. 23), в якому просить стягнути з підприємця ОСОБА_2 суму 6 516,95 грн., а саме: 2 555,95 грн. заборгованості по оплаті за користування торговою площею та 3 961,00 грн. неустойки (а.с.23).
Рішенням господарського суду Волинської області від 15.07.2009 року у справі № 01/68-42 (суддя Якушева І.О.) позов ПФ «Скорпіон-сервіс» до підприємця ОСОБА_2 про стягнення 6 516,95 грн. задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду підприємцем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу б/н від 31.07.2009 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 15.07.2009 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на момент розгляду справи у позивача були відсутні будь-які права на торгову площу, і відповідно право стягувати орендну плату і нараховувати неустойку.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 476 від 14.10.2009 року, в якому просить рішення господарського суду Волинської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 27.12.2005 року між ПФ «Скорпіон-сервіс»і підприємцем ОСОБА_2 було укладено угоду надання в користування торгових площ (далі - угода) (а.с. 12). Згідно умов угоди ПФ “Скорпіон-сервіс” надає, а підприємець приймає в платне користування торгову площу розміром 7,5 м.кв. на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ “Скорпіон-сервіс” між вул. Кравчука та вул. Карпенка-Карого, місце №28, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торговельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового або продовольчого товару (п.1.1. договору). Згідно п. 6.1. угоду укладено на невизначений строк.
п. 2.2. угоди передбачено, що підприємець сплачує ПФ «Скорпіон-сервіс»плату за користування торговою площею, яка встановлюється в розмірі 34 грн. за 1 м.кв. в місяць.
Враховуючи те, що торгова площа, передана в користування відповідачу становить 7,5 м.кв., плата за користування торговою площею в місяць становить 255 грн., виходячи з розрахунку: 7,5 м.кв. х 34 грн.
Плата за користування торговою площею проводиться авансовим платежем щомісячно в готівковій формі в касу ринку (п. 2.3 угоди).
Позивач при зверненні в суд першої інстанції посилається на те, що ним були виконані в повному обсязі умови угоди. Однак, відповідач свої зобов'язання за угодою належним чином не виконав, своєчасно у відповідності до п. 2.3. угоди оплату за користування торговою площею не вносив, внаслідок чого за відповідачем за період з 1.06.2007р. по 7.11.2008р. утворилась заборгованість за користування торговою площею в розмірі 2 555,95 грн.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 2 555,95 грн. за користування торговою площею.
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
При цьому, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем за користування торговою площею на суму 2 555,95 грн. і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов’язань за договором в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 2 555,95 грн. за користування торговою площею.
Крім того, відповідач у апеляційній скарзі не заперечує фактів займання торгівельної площі та несплати грошової суми позивачу за користування торговою площею.
03.10.2008р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №99 від 03.10.2008р. (а.с. 14), що підтверджується описом цінного листа на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 15), в якому позивач повідомив відповідача про те, що у випадку неукладення до 05.11.2008р. нової угоди про надання в користування торгових площ, несплати заборгованості, діюча угода від 27.12.2005 р. з вказаної дати буде вважатися розірваною на підставі п.6.2. угоди і відповідач повинен звільнити надану йому у користування згідно з цією угодою торгову площу.
Факт отримання 07.10.2008р. зазначеного листа відповідачем підтверджується повідомленням про вручення йому поштового відправлення позивача.
П.6.2 угоди передбачено, що кожна із сторін може відмовитись від угоди про надання в користування торгових площ в будь-який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць.
Рішенням господарського суду Волинської області від 09.02.2009р. у справі №06/55-71 було задоволено позов ПФ «Скорпіон-сервіс» та зобов’язано підприємця ОСОБА_2 звільнити на пішохідно-торговій зоні між вулицями Карпенка-Карого та Кравчука в м. Луцьку торгівельну площу № 28 розміром 7,5 кв. м, яку ОСОБА_2 отримала згідно з угодою надання в користування торгових площ від 27.12.2005р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2009р. рішення господарського суду Волинської області від 09.02.2009 р. у справі №06/55-71 залишено без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2 без задоволення. Залишаючи без змін рішення господарського суду від 09.02.2009р., Львівський апеляційний господарський суд, зокрема, зазначив, що виходячи із приписів ч.1, ч.3 ст.651 ЦК України, якими передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим; суд дійшов висновку, що угода про надання в користування торгових площ від 27.12.2005р., укладена між сторонами, є розірваною.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на викладене, угоду від 27.12.2005р. слід вважати розірваною з 07.11.2008р. (п.6.2 угоди).
Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідач не зважаючи на факт розірвання угоди з 07.11.2008 року продовжує користуватись торгівельною площею.
Факт користування торгівельною площею відповідачем не заперечується.
У відповідності із ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 3 961,00 грн. неустойки.
Апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що торгова площа, за користування якої була нарахована заборгованість і за неповернення якої була нарахована неустойка, розміщена саме на земельній ділянці, яка була передана позивачу в оренду згідно договору оренди землі від 12.08.2004 року. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 року залишено в силі рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2009 року по справі 3 04/20-92, яким визнано недійсними договорів оренди земельної ділянки від 22.04.2002 року і договір оренди землі від 12.08.2004 року укладені між ПФ «Скорпіон-сервіс»і Луцькою міською радою. Таким чином на момент розгляду справи у позивача були відсутні будь-які права на торгову площу і відповідно право стягувати орендну плату і нараховувати неустойку.
Дані твердження колегією суддів не беруться до ували, оскільки постановою Вищого господарського суду від 17.09.2009 року у справі № 04/20-92 рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2009 року скасовано, прийнято нове рішення яким в позові відмовлено.
Крім того, позивачем подано колегії суддів постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.2009 року у справі № 01/27-92 якою залишено в силі рішення господарського Волинської області від 04.06.2009 року яким відмовлено в позові підприємцю ОСОБА_2 до ПФ «Скорпіон-сервіс»про визнання недійсним п. 6.2. угоди про надання в користування торгових площ від 27.12.2005 року.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 15.07.2009 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини та висновку місцевого господарського суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення господарського суду Волинської області від 15.07.2009 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в господарський суд Волинської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Процик Т.С.