Справа № 22ц-329/2007 Головуючий у першій інстанції - КОВЕРЗНЕВ В.О.
Категорія - цивільна Доповідач - ГУБАР B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді СТРАШНОГО М.М.,
суддів: ГУБАР B.C., ШЕМЕЦЬ Н.В. при секретарі: ІВАНОВІЙ Н.Б.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 грудня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Загону технічної служби Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області про поновлення на роботі -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити його на роботі водієм загону технічного обслуговування Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 грудня 2006 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 грудня 2006 р. скасувати і справу направити на новий розгляд.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушені норми процесуального та матеріального права, зокрема апелянт стверджує, що не був у встановлені законом строки попереджений про майбутнє звільнення з роботи. Вказує на те, що суд безпідставно взяв до уваги наданий відповідачем акт від ІНФОРМАЦІЯ_1, яким підтверджується, що до його, позивача, відома був доведений зміст наказу ІНФОРМАЦІЯ_2. про скорочення посади водія та запропоновано підписати попередження про скорочення, від якого він відмовився, хоча ІНФОРМАЦІЯ_3він був відсутній на роботі і перебував у м.Києві, а тому не міг ні підписати наказ, ні відмовитись від підпису. Посилається, що поза увагою суду залишились ті обставини, що відповідачем не вжито заходів для переведення працівника за його згодою на іншу роботу, що він має переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,
2
апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що позивач працював водієм групи
обслуговування ремонтно-допоміжної частини. Згідно наказу МНС України від ІНФОРМАЦІЯ_2 дана посада підлягала скороченню.
Пунктом 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ч.1 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Відповідно ч.2 ст.49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві.
Як встановлено судом, позивач та відповідач перебували у трудових правовідносинах, які ІНФОРМАЦІЯ_5припинені по ст.40 п.1 КЗпП України відповідно до наказу відовідача ІНФОРМАЦІЯ_4. у зв"язку із скороченням штату працівників. Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та акт від ІНФОРМАЦІЯ_5(а.с.30) підтвердили доведення змісту цього наказу до відома позивача, який поставити підпис на підтвердження ознайомлення з наказом та отримувати трудову книжку відмовився. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування зазначених висновків суду і апеляційний суд визнає їх вірними.
Судом першої інстанції визнано, що показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та актом від ІНФОРМАЦІЯ_3(а.с.26) підтверджено факт доведення позивачеві наказу та пропозицію підписати письмове попередження про скорочення, від чого ОСОБА_1 відмовився. Такий висновок апеляційний суд визнає вірним і з ним погоджується, оскільки позивачем не надано апеляційному суду жодних прямих і безспірних доказів на його спростування. Доводи позивача про його начебто перебування протягом ІНФОРМАЦІЯ_3в м.Києві є голослівними і необгрунтованими і апеляційний суд їх відхиляє.
Твердження ОСОБА_1 про те, що в день ознайомлення з наказом він був відсутній на роботі, а тому не міг бути ознайомлений з наказом, апеляційний суд не приймає, оскільки даний аргумент позивача не є безспірним і його неробочий день сам по собі не є достовірним доказом відсутності позивача на підприємстві.
Твердження апелянта про те, що йому не було запропоновано іншу посаду замість скорочуваної, спростовуються актом від ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.27), показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 у суді першої інстанції та поясненнями в апеляційному суді представника відповідача про відсутність інших вакантних посад, окрім запропонованої позивачеві посади слюсаря, від якої він відмовився.
Справа судом першої інстанції розглянута в межах заявлених позовних вимог, тому апеляційний суд не приймає доводи позивача стосовно порушення термінів розрахунку при звільненні, оскільки ці вимоги позивачем не заявлялись і не були предметом судового розгляду.
3
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву, постановлене за повно з"ясованих обставин справи і передбачені законом підстави для його скасування відсутні.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 грудня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.