Справа № 22ц - 390/07                                           Головуючий у 1 інст. - Шаповал З.О.

Доповідач - Шевченко В.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 лютого 2007 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого - судді Бойко О.В.

Суддів - Шевченка В.М., Квача М.О.

При секретарі - Рачовій І.І.

З участю - представника відділення виконавчої дирекції фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в Менському районі ОСОБА_2 та ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області про стягнення страхової виплати,

встановив:

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність його нормам матеріального та процесуального права.

Рішенням Щорського районного суду від 22 грудня 2006 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Стягнено з ФССВНВВ в Менському районі на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу сім"ї в сумі 7660,8 грн.; одноразову допомогу на утримання ОСОБА_3 в сумі 1532,16 грн.; щомісячну страхову виплату на утриманця ОСОБА_3, починаючи з дня

2

смерті потерпілого, тобто з 30.04.2004 р. по 01.07.2006 р. в сумі 984,66 грн.; зобов'язано ФССВНВВ в Менському районі проводити на користь ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату утриманцю ОСОБА_3 починаючи з 01.07.2006 р. і до закінчення права визначеного п.1 ст. 33 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності".

Суд виходив з того, що смерть чоловіка позивачки ОСОБА_4 пов"язана з виробництвом, що підтверджується актом за формою Н-1 складеного 01.06.2004 р. В зв"язку з цим, позивачка має право на отримання від ФССВНВВ в Менському районі одноразової допомоги сім"ї , одноразової допомоги утриманцю та отримувати щомісячні страхові виплати на утриманця. Відділенням Фонду соціального страхування в Менському районі постановою від ІНФОРМАЦІЯ_1 було призначено страхову виплату, але з невідомих причин не проведено її. При задоволенні позову, суд керувався Законом України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності", де в ст. 28 передбачено, що страхові виплати виплачуються застрахованому чи особам, які мають на це право , у разі настання страхового випадку. Відповідно до ст. 33 п.1 зазначеного Закону уразі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, дочка позивачки ОСОБА_3, які перебували на утриманні померлого.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі вказує на те, що суд не врахував тієї підстави, що постанова скасована відділенням в той же день, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2, а призначені страхові виплати було затримано у відповідності до ст. 36 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності". Підставою затримки страхових виплат стало те, що позивачкою не було надано всі необхідні документи а саме: акт про нещасний випадок за формою Н-1, було складено з порушенням діючого законодавства , оскільки її чоловік не працював на підприємстві на умовах трудового договору , а відповідно і не являвся застрахованою у Фонді особою та не мав права на страхові виплати у разі настання страхового випадку; замість довідки про середню заробітну плату, яка повинна видаватись підприємством за заявою потерпілого, до відділення ж подано довідку про доходи видану для відділу житлових субсидій і в якій зазначено, що ОСОБА_4. працював на підприємстві по договору цивільно-правового характеру; у Висновку Територіальної державної інспекції праці в Чернігівській області від ІНФОРМАЦІЯ_3, йдеться про те, що потерпілий не являвся застрахованою особою у Фонді, а відповідно і не мав права на страхові виплати.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2004 року, яке набуло чинності встановлено, що в процесі виконання

3

ОСОБА_4. трудових обов'язків приймальника молока ТОВ „Менський сир" ІНФОРМАЦІЯ_5 стався нещасний випадок та настала смерть останнього. За результатами розслідування комісії був складений акт ІНФОРМАЦІЯ_4 за формою Н-1, яким підтверджено, що нещасний випадок стався з ОСОБА_4 під час виконання ним трудових обов'язків (а.с. 5, 29, 33, 82).

Відповідно до положень ст. 13 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" підстави для оплати потерпілим ... страхових виплат є акт розслідування нещасних випадків.

За таких обставин, суд обгрунтовно дійшов висновку про те, що з настанням страхового випадку відповідно до положень п. 1 ст. 21 зазначеного Закону фонд соціального страхування зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду заподіяну в наслідок смерті ОСОБА_4 особам, які перебували на його утриманні.

Вирішуючи питання про стягнення грошових сум особам, які мають на це право суд обгрунтовно відповідно до положень ст. ст. 21,33 зазначеного Закону визначив як суму одноразової допомоги сім"ї та такої допомоги на утриманця та щомісячні страхові виплати дочці померлого ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_4. не працював на підприємстві на умовах трудового договору, а надавав послуги підприємству на умовах цивільно-правової угоди і за цих обставин акт за формою Н-1 не повинен був складатись, в зв"язку з чим позивачка не має права на страхові виплати у зв"язку із смертю її чоловіка ОСОБА_4., не можуть бути взяті до уваги.

Оскільки обставини, що ОСОБА_4. під час настання з ним нещасного випадку працював виконуючи трудові обов'язки на підприємстві ТОВ „Менський сир", а не за цивільно-правовою угодою надавав послуги, і що акт за формою Н-1 від ІНФОРМАЦІЯ_4 складено правильно, встановлено рішенням Менського районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_6 і в силу ч. З ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню в іншому процесі.

Висновок суду про те, що вимоги позивачки підлягають задоволенню підтверджені наявними в матеріалах справи доказами й обґрунтовані згідно зі ст. 213 ЦПК України.

Оскільки постановлене судове рішення відповідає матеріалам справи і вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, тому скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.     303,    307 - 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

4

України в Менському районі Чернігівської області відхилити, рішення Щорського районного суду від 22 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення.