1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 р. м. Полтава Справа № 2а- 46570/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Н.Ю. Алєксєєва,
при секретарі – Я.Г. Кусайло ,
за участю:
представника позивача: Фищук В.В. ,
представників відповідача: Ханянц А.А., Вигодський С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації "Автодор" про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені, -
В С Т А Н О В И В:
19 серпня 2009 р. позивач Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Асоціації "Автодор" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6683,34 грн. та пені у розмірі 336,42 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем було порушено вимоги статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме підприємство не виконало нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що має наслідком, відповідно до положень статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», накладення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6683,34 грн., та пені в сумі 336,42 грн. у зв’язку з порушенням терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що до листопада 2008 року фактична середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві складала 7 осіб, але у звіті форми № 10-ПІ допущено описку у рядку 01 у зв’язку із помилковим включенням позаштатного працівника. Однак, навіть з урахуванням цього працівника середня облікова чисельність працівників у 2008 року фактично складала б 7,08 осіб, тобто менше ніж 8 осіб, наявність мінімальної кількості яких, передбачена Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для реєстрації у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів та вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, а у разі недотримання нормативу створення робочих місць – сплаті штрафних санкцій. Зазначив, що Асоціація «Автодор» вперше зареєстрована у Полтавському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів у 2009 році і за весь час діяльності подала звіт, який є помилковим. Крім того, зазначив, що адміністративні санкції не можуть бути застосовані до відповідача лише за те, що на підприємстві не працювали інваліди, при умові дотримання ним вимог законодавства щодо організації робочих місць та працевлаштування інвалідів. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши інші докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції Закону, що діяла впродовж 2008 року, передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.
Згідно частин 2, 3 цієї статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 181 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.
Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.
Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Згідно з пунктом 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників та направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством (пункт 4 статті 20 зазначеного Закону).
Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці. У разі необхідності підбору працівників за сприяння центрів зайнятості фізичні особи, у тому числі підприємці, також можуть інформувати центри зайнятості про наявність вакансій за цією формою.
У графі 15 Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма № 10-ПІ), наданого відповідачем Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників особового складу на підприємстві за цей період становила 9 осіб.
Як вбачається з письмових пояснень, наданих суду представником відповідача. згідно штатного розпису в Асоціації «Автодор» до листопада 2008 року працювало 7 працівників. У листопаді 2008 року на підприємство було працевлаштовано ще одну особу, у зв’язку із чим змінено штатний розклад. Однак, при подачі до Полтавського відділення Фонду соціального захисту інвалідів річної звітності була допущена помилка у рядку 01 – середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (фактично за рік), в якому замість 8, було зазначено 9 осіб, з яких один працівник працював на підприємстві поза штатом.
Судом встановлено, що згідно штатного розпису працівників Асоціації «Автодор» на 1 січня 2008 року на підприємстві працювало 7 осіб. Наказом директора асоціації № 13-к від 21 листопада 2008 р. з 26 листопада 2008 р. було прийнято на роботу ще одного працівника на посаду охоронника.
Таким чином, середньооблікова чисельність працюючих у 2008 році на підприємстві складала менше 8 осіб, а отже у відповідача не було обов’язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, як це передбачено Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Згідно наявної в матеріалах справи копії звіту про наявність вакансій станом на 01.12.2008 рік (форма № 3-ПН) підприємство звітувало до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про наявність одного вакантного місця для працевлаштування інваліда.
Як було зазначено відповідачем, і це не спростовувалося позивачем, Асоціація «Автодор» вперше була зареєстрована у Полтавському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів у 2009 році. За час, що підприємство було зареєстроване у Полтавському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів підприємство подавало до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН про наявність вакансій, що підтверджується копіями зазначених звітів за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень та серпень місяці 2009 року.
Правильність заповнення звітів за формами № 10-ПІ та № 3-ПН сторонами не оскаржується.
Стаття 218 Господарського кодексу України встановлює, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення,
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що за відсутності в діях (бездіяльності) відповідача вини, зазначеної позивачем, відсутні підстави для стягнення з Асоціації «Автодор» адміністративно-господарських санкцій та пені відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Асоціації «Автодор» про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені відмовити.
Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 3 листопада 2009 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва