Справа № 2-568/2009 р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  29 жовтня 2009 року         смт. Ріпки  

  Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:  

  головуючого- судді     Сташківа В.Б.,  

при секретарі     Коваль Т.С.,      

за участю       ОСОБА_1, ОСОБА_2  

  розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду  справу за позовом   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   про стягнення аліментів, -  

  В С Т А Н О В И В:  

  13 жовтня 2009 р. ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2Вас. з зазначеним позовом, в якому просила стягнути з нього на її користь аліменти на утримання їхніх спільних малолітніх дітей: сина ОСОБА_3Вол., ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_3 Влад.Вол., ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня подання позовної заяви, і до досягнення дітьми повноліття.  

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з 18.11.1995 року вони перебували з відповідачем у шлюбі, від якого мають спільних дітей сина ОСОБА_3Вол., ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_3 Влад.Вол., ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач в порушення ст.. 180 СК України дітей належним чином не утримує, чим порушує їх права на належне утримання батьком. Вказує, що раніше до суду з позовом про стягнення аліментів не зверталась, аліментів на утримання інших осіб відповідач не сплачує.  

Позивачка в попередньому засіданні уточнила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення старшою дитиною ОСОБА_4. Вол. повноліття.  

Відповідач проти стягнення аліментів не заперечував, погодився з розміром аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку.  

Суд, перевіривши, що визнання позову ОСОБА_2Вас. є безумовним, не суперечить вимогам ст. 51 Конституції України, ч. 1 статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), ст. ст. 180 - 184, 191 Сімейного кодексу України, та не порушує права інших (не сторін по справі) осіб, вважає, за можливе, не досліджуючи інші докази по справі, на підставі ст.. 174 ЦПК України та роз’яснень п. 24 Постанови № 2 Пленуму України   від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»,   прийняти визнання позову ОСОБА_2Вас., й ухвалити рішення про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3Вол., ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_3 Влад.Вол., ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 13 жовтня 2009 року і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3Вол. повноліття, тобто до 24 квітня 2014 року.  

На підставі ч. 3 ст. 82 ЦПК України, суд враховує майнове положення відповідача, та вважає за можливе зменшити розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які підлягають стягненню з ОСОБА_2Вас. на користь державного бюджету Ріпкинського району з 120 грн. до 50 грн.,            у зв’язку з чим з ОСОБА_2Вас. на користь державного бюджету Ріпкинського району слід стягнути 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

При цьому, ОСОБА_2Вас., як особу постраждалу внаслідок чорнобильської катастрофи (категорія 4), суд вважає за можливе звільнити від сплати судового збору на користь держави, на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».  

Враховуючи викладене, керуючись ст. 51 Конституції України, ч. 1 статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), ст. ст. 180 - 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 3, 10, 60, 81, 88, 130, 174, 209, 212 – 215 ЦПК України суд,  

  В И Р І Ш И В:  

  Позов   ОСОБА_1   –   задовольнити   .  

Стягнути з   ОСОБА_2   (ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4  / с. Малий Зліїв Ріпкинського району Чернігівської області по вул. Центральна, 14) на користь   ОСОБА_1   , яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 - аліменти на утримання малолітніх дітей: сина   ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина   ОСОБА_5   , ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 13 жовтня 2009 року і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_3 повноліття, тобто до 24 квітня 2014 року.  

На підставі ч. 3 ст. 82 ЦПК України, зменшити розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які підлягають стягненню з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь державного бюджету Ріпкинського району з 120 грн. до 50 грн.,            у зв’язку з чим стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету Ріпкинського району 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

ОСОБА_2, як особу постраждалу внаслідок чорнобильської катастрофи (категорія 4) звільнити від сплати судового збору на користь держави, на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд. Апеляційна  скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Головуючий     В.Б. Сташків