Справа № 22ц-374/2007р.                     Головуючий у першій інстанції -Рябота B.I.

Категорія - цивільна                                         Доповідач - Хромець Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого -судді Хромець Н.С. суддів - Острянського В.І., Смаглюк Р.І. при секретарі - Мехед Т.О. з участю представників відповідача ОСОБА_3., ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною ділянкою,

встановив:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні присадибною ділянкою, розташованою за АДРЕСА_1, шляхом повернення в його володіння частини земельної ділянки, яка за доводами позивача, перебуває у незаконному користуванні відповідачки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення місцевого суду як незаконне та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі його позовні вимоги. Апелянт наполягає на тому, що висновком комісії Прилуцького міськвиконкому від ІНФОРМАЦІЯ_1 та актом обстеження меж земельних ділянок від ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджено, що ОСОБА_2. збільшила свою присадибну земельну ділянку за рахунок землі позивача. Апелянт ОСОБА_1 вказує, що висновок експерта є необгрунтованим   і   суперечить   матеріалам   справи,   оскільки   з   наявних

2

генеральних планів та схем забудови вулиці вбачається, що червона лінія земельних ділянок не змінювалась.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, зважаючи на наступне.

По справі встановлено що позивач та відповідачка є користувачами земельних ділянок АДРЕСА_2, які межують між собою. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд виходив з того, що збільшення земельної ділянки відповідача відбулось за рахунок порушення червоної лінії, а не порушення меж відповідачкою. Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам і вимогам закону.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_3 власниками земельних ділянок поАДРЕСА_3 та земельної ділянки по АДРЕСА_1 відбулось порушення червоної лінії забудови, в результаті чого збільшились довжини земельних ділянок. Доводи апелянта про збільшення довжини межі між земельними ділянками за рахунок того, що відповідачка захопила частину належної йому земельної ділянки спростовуються наявними у справі документами. Так, в акті від ІНФОРМАЦІЯ_4. про відвід в натурі земельної ділянки і в рішенні Прилуцької міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_5 про дозвіл на будівництво розмір земельної ділянки, наданої позивачеві не вказаний. Вперше площа земельної ділянки ОСОБА_1 зафіксована в експлікації до плану від ІНФОРМАЦІЯ_6 і становить вона 947 м (а.с. 10, 11). Згідно з даними витягу з генерального плану будівельного кварталу від 8 вересня 1981 р. площа земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, також становить 947 м² (а.с. 41). Фактично на теперішній час позивач користується земельною ділянкою, площа якої, за даними висновку експертизи, становить 970 м², тобто більше, ніж належить за названими вище планами.

Таким чином, доводи апелянта щодо невірності висновку експертизи не відповідають матеріалам справи. Посилання апелянта на спростування висновку експертизи висновками комісії міськвиконкому не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки при складанні актів обстеження та встановлення меж від ІНФОРМАЦІЯ_7. (а.с. 10-19) та від 6 листопада 2005 р. (а.с.20) комісія міськвиконкому обмежилась лише замірами меж земельної ділянки відповідачки і не досліджувала будь-яких даних про площі суміжних земельних ділянок, відповідність їх документам про право користування, дотримання при забудові червоної лінії.

Матеріалами справи підтверджується, що у обох сторін в користуванні знаходяться надлишки землі, що узгоджується з висновком експертизи про

3

порушення сторонами межі забудови, а тому суд обґрунтовано прийшов до висновку, про відсутність доказів порушення права позивача відповідачкою ОСОБА_2.

Враховуючи наведене, рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний

СУД, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.