?
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 2332 -2009 рік Головуючий по 1-й інстанції:
Харлан Н.М.
Суддя-доповідач: Акопян В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2009 року м. Полтава .Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Акопян В. І.
Суддів: Лобова О.А. Новохатньої В.А.
при секретарі Фадєйкіній Н.Б.
за участі адвоката ОСОБА_1
представника відповідача Литвиненко С.В. ,
позивачки ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м .Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Гадяцького дитячого будинку Полтавської обласної ради на рішення Гадяцького районного суду від 24 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гадяцького дитячого будинку Полтавської обласної ради про поновлення на роботі , стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - Акопян В.І.
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Гадяцького дитячого будинку про поновлення на роботі , посилаючись на те , що вона з 1994 року працювала на посаді помічника вихователя Гадяцького дитячого будинку , наказом від 16 листопада 2008 року її було звільнено з посади у зв’язку з скороченням штату працівників.
Оскільки вона має переважне право на залишення на роботі (два утриманці і безперервний 14 –річний стаж роботи ) прохала поновити на роботі , стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу і моральну шкоду.
-2-
Під час слухання справи позивачка змінила (доповнила )позовні вимоги , прохала , крім того , визнати накази №121 від 15.09.2008 року та № 160 від 14.11.2008 року в частині звільнення ОСОБА_2 недійсними .
Рішенням Гадяцького районного суду від 24 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним наказ № 121 від 15.09. 2008 року про скорочення штату працівників Гадяцького дитячого будинку в частині скорочення помічника вихователя ОСОБА_2 ,як такий ,що видано з порушенням порядку встановлення штатного розпису , його затвердження та погодження ;
-визнано недійсним наказ № 160 від 14. 11. 2008 року про звільнення з роботи у зв»язку з скороченням штату працівників Гадяцького дитячого будинку в частині звільнення помічника вихователя ОСОБА_2 ,як такий ,що виданий з порушенням порядку встановлення штатного розпису , його затвердження та погодження .
Поновлено ОСОБА_2 на посаді помічника вихователя Гадяцького дитячого будинку Полтавської обласної ради з 16.11. 2008 року .
Стягнуто з Гадяцького дитячого будинку Полтавської обласної ради на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 9754 грн. 84 коп. ,моральну шкоду в сумі 500 грн. та понесені витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.
Стягнуто з Гадяцького дитячого будинку на користь держави державне мито в сумі 122 грн. 55 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в 7 грн. 50 коп.
На рішення суду апеляційну скаргу подав Гадяцький дитячий будинок ,прохає рішення суду скасувати , ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову , посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях позивачка і прокуратура Гадяцького району , вказали , що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і повністю відповідає вимогам , встановленим у главі 7 розділу 111 ЦПК України , прохали залишити його без змін.
Колегія суддів , вивчивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень ,приходить до висновку ,що апеляційна скарга підлягає задоволенню .
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства ,вирішив справу згідно із законом . Обґрунтованим є рішення ,ухвалене на основі повно і всебічного з*ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
-3-
Із матеріалів справи вбачається ,що ОСОБА_2 з 04 липня 1994 року працювала в Гадяцькому дошкільному дитячому будинку на посаді помічника вихователя. Відповідно до наказу № 121 від 15 вересня 2008 року вона була попереджена про звільнення у зв»язку зі скороченням штату . З даним наказом позивачку було ознайомлено , але вона відмовилась його підписати. Наказом № 160 від 14 листопада 2008 року позивачка звільнена із займаної посади з 16 листопада 2008 року у зв’язку зі скороченням штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП України).
Згідно п.1.1.Статуту даної установи - Гадяцький дитячий будинок є закладом освіти ,заснований на майні ,що є спільною власністю територіальних громад області .У своїй діяльності дитячий будинок підзвітний та підконтрольний Полтавській обласній раді і функціонально підпорядкований Головному управлінню освіти і науки Полтавської облдержадміністрації.
Статутом передбачено ,що директор дитбудинку призначає і звільняє працівників дитячого будинку ,затверджує штатний розпис у відповідності до штатних нормативів у межах фонду заробітної плати , погоджує його з головним управлінням освіти і науки(п.8.3 ).
Наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 року №128 встановлено нормативи наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу , класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл- інтернатів),груп продовженого дня і виховних груп …….
Згідно довідок Гадяцького дитячого будинку на вихованні у ньому знаходилось на 01. 07. 2007 року -61 дитина , на 31.05. 2008 року -57 дітей , на 01.09. 2008 року -40 дітей ,на 01.11. 2008 року -34 дитини. Через зменшеність кількості дітей у закладі виникла необхідність у зменшенні кількості груп дітей , зменшенні чисельності працівників. Сторони не оспорювали факт зменшення кількості дітей і необхідності проведення скорочення чисельності працівників.
Суд першої інстанції в рішенні вказав , що директор допустив порушення вимог положень закону щодо порядку встановлення ,погодження та затвердження штатного розпису . Висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону.
Згідно ст. 22 Закону України «Про професійні спілки та гарантії діяльності « у разі ,коли роботодавець планує звільнення працівників у зв»язку з ліквідацією ,реорганізацією ,зміною форми власності підприємства ,установи ,організації ,він повинен завчасно ,не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію про наступні звільнення. Цим Законом не передбачено обов’язковість погодження адміністрації з профспілковим комітетом скорочення чисельності працівників при зміні об’єму роботи ,про що помилково вказано в рішенні суду першої інстанції.
-4-
Статтею 42 КЗпП України та ст. 38 п.10 Закону України «Про професійні спілки ,їх права та гарантії»передбачено ,що профспілковий комітет дає згоду чи відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником ,який є членом діючої на підприємстві ,в установі ,організації профспілки ,у випадках передбачених законом. Розділ 3 п.3.4 Колективного договору даного дитбудинку робить посилку на ст. 42 КзпП України. ОСОБА_2 не є членом профспілки . Директор закладу не повинен був погоджувати її звільнення з профспілковим комітетом , а також вирішувати питання про звільнення інших працівників ,які не є членами профспілки.
Суд першої інстанції вказав ,що відповідач порушив порядок погодження штатного розпису , оскільки штатний розпис було затверджено начальником Головного управління освіти і науки в листопаді 2008 року. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки судом було встановлено , що у закладі дійсно значно зменшилась кількість дітей , що тягне за собою зменшення чисельності працівників і зміну штатного розпису .Статутом дитбудинку право на зміну штатного розпису дано директору дитбудинку (п.8.3). Сам факт погодження штатного розпису начальником Головного управління освіти і науки після винесення попередження про наступне звільнення не є підставою для поновлення звільненого працівника на роботі . В п. 8.3 Статуту закладу не зазначено ,що погодження змін до штатного розпису повинно бути попереднє.
Відповідно до ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається :
1. сімейним –при наявності двох і більше утриманців ;
2. особам , в сім»ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3. працівників з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.
На час проведення звільнення у дитбудинку працювало 24 помічники вихователя ,з них 7 чоловік було звільнено , в тому числі була звільнена позивачка. Позивачку за два місяця до звільнення адміністрація закладу попередила про наступне звільнення з роботи . ОСОБА_2 відмовилась підписати попередження , про що було складено акт.
Згідно наданих до справи документів слідує , що позивачка попрацювала у даному дитбудинку 14 років , вона має чоловіка , двох повнолітніх дітей ,які на час проведення скорочення навчалися і працювали .
-5-
Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 адміністрація закладу вірно вважала , що позивачка має нижчу кваліфікацію перед іншими помічниками вихователя , які були залишені на роботі , посилались на зауваження медичної сестри до роботи позивачки , яка контролювала санітарний стан закладу і якість роботи помічників вихователів.
В позовній заяві ОСОБА_2 послалась на те , що вона має право на переважне право на залишення на роботі ( перед ким конкретно не вказала ) послалася на більш тривалий час праці в даному закладі і те , що має на утриманні двох дітей. Місцевий суд підставою для поновлення на роботі ОСОБА_2 визнав ці дві підстави. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції . Сини позивачки не є утриманцями - вони повнолітні , хоча вони і є студентами ,але на час звільнення позивачки працювали .В рішенні районного суду не зазначено перед ким ,із працівників ,що залишилися працювати , позивачка має переваги для залишення на роботі . При порівнянні стажу роботи в даному закладі всіх помічників вихователя ОСОБА_2 входить до 7-ми помічників вихователя ( підлягали скороченню 7 помічників вихователя ) , які мають найменший строк роботи в даному закладі.
В апеляційному суді позивачка і її представник вказали , що ОСОБА_2 має переважне право на залишення на роботі перед ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 . Колегією суддів встановлено , що ОСОБА_4 ОСОБА_6 мають по двоє утриманців на своєму утриманні ,ОСОБА_5- в сім «ї немає інших працівників з самостійним заробітком .При визначенні категорії працівників ,що мають переважне право на залишення на роботі , черговість перелічення переваг ,яка дається у частині другій ст. 42КЗпП України юридичного значення не має і визначається адміністрацією , як одна із рівних переваг .Ні одна із переваг не має переважного права перед іншою, тому колегія суддів погоджується з висновком адміністрації закладу про звільнення саме позивачки
При наданні вивільненим працівникам вільних посад , адміністрація мала право запропонувати вільні посади на свій розсуд любому працівнику , який підлягав скороченню. Доводи позивачки , що адміністрація закладу запропонувала вільні посада іншим працівникам ,що підлягали звільненню- не є підставами для поновлення на роботі ,оскільки це виключне право адміністрації.
За таких обставин , колегія суддів приходить до висновку , що оскільки районний суд дав невірну правову оцінку встановленим по справі обставинам і прийшов до помилкового висновку про задоволення позову , рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову .
У відповідності до вимог ст. 88ЦПК України судові витрати по даній справі необхідно віднести за рахунок держави.
-6-
Керуючись ст. ст. 303 , 307 , п.3,4 ст.309 ,ст. 316 ЦПК України колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Гадяцького дитячого будинку задовольнити.
Рішення Гадяцького районного суду від 24 червня 2009року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення апеляційного суду вступає в законну силу з моменту його проголошення , на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили рішенням апеляційного суду .
Головуючий В.І. Акопян
Судді апеляційного О.А. Лобов
Суду В.А, Новохатня