Справа № 10 - 23 / 2007 р.     Головуючий у 1 інстанції - Салай М.Г.

Категорія - 368 ч. 2 КК                     Доповідач - Борисенко І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 лютого 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Борисенка І.П. суддів: Трейтяк О.П., Гром Л.М. з участю прокурора - Влазка І.А. адвоката - ОСОБА_2. слідчого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2007 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, українця, одруженого, з повною вищою освітою, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що працюючи Довжицьким сільським головою і будучи службовою особою, 07 лютого 2007 року, близько 9-ї години, в приміщенні Довжицької сільської ради отримав від громадянина ОСОБА_4 хабар в розмірі 1 тисячі доларів США за прискорення процедури прийняття рішення щодо надання останньому дозволу на виготовлення технічної документації на відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років, площею 0,02 га забудованих земель для розміщення магазину в АДРЕСА_3 на території Довжицької сільської ради Чернігівського району.

2

Мотивуючи підстави задоволення подання слідчого, суд послався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років і перебуваючи на волі може вплинути на покази свідків, чим буде перешкоджати встановленню істини по справі.

Не погодившись з постановою суду, адвокат ОСОБА_2. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанову районного суду скасувати та посилається на необґрунтованість висновків суду, мотивуючи свої доводи тим, що суд не навів аргументів, які б свідчили про наміри чи можливість обвинуваченого ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність. Адвокат вважає, що суд недостатньо врахував при обранні запобіжного заходу дані про особу ОСОБА_1: його позитивні характеристики, наявність постійного місця проживання та роботи, сімейний стан, соціальні та громадські зв'язки останнього, а також стан здоров'я, чим порушив вимоги КПК України, у зв'язку з чим просить зазначену постанову суду скасувати.

Заслухавши доповідача, думку адвоката ОСОБА_2., який просив апеляцію його задовольнити та скасувати постанову районного суду про обрання ОСОБА_1. міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та просив обрати йому інший запобіжний захід непов'язаний з триманням під вартою, пояснення слідчого ОСОБА_3, який обґрунтував необхідність залишення обраного судом ОСОБА_1. запобіжного заходу, оскільки обвинувачений скоїв тяжкий злочини, є підстави вважати, що коли обвинувачений буде знаходитись на волі, то буде перешкоджати встановленню істини по справі, а також може ухилитися від слідства та суду, думку прокурора, який просив апеляцію адвоката ОСОБА_2. залишити без задоволення, а постанову суду без змін, оскільки вона є обґрунтована та законна, дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, виходячи з наступного.

10 лютого 2007 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 115 КПК України.

16 лютого 2007 року ОСОБА_1. пред'явлено обвинувачення за ст. 368 ч. 2 КК України.

Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому обвинуваченні не визнав та відмовився від дачі показів на підставі ст. 63 Конституції України.

3

Відповідно до ст.  148 КПК України запобіжні заходи є заходами процесуального     примусу,     які     застосовуються     до     підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та засудженого з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.

При обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обвинуваченому ОСОБА_1. судом першої інстанції не було допущено порушень вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, які б потягли безумовне скасування судового рішення і з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність обрання, а саме такої міри запобіжного заходу -взяття під варту.

Згідно довідки Чернігівської центральної районної лікарні ОСОБА_1 стаціонарного лікування з приводу поганого стану здоров'я, не потребує.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад 5 років, перебуваючи на свободі може негативно вплинути на повне та об'єктивне розслідування справи, перешкоджати встановленню істини по справі, ухилитися від слідства та суду, а тому обраний судом першої інстанції запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 148, 155, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2007 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 - без змін.