АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а- 6/ 2007 р.                                 Головуючий у 1 інстанції: Чемолосова СП.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2007 року                                                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого                 Денисенко Т.С.

суддів:                              Каракуші К.В

Спас О.В.

при секретарі               Бабенко ЇМ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою

Управління праці та соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - УПтСЗН Гуляйпільської РДА Запорізької області)

на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від "08" вересня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПтСЗН Гуляйпільської РДА Запорізької області. Кабінет}- Міністрів України. Міністерств}' фінансів Україні і, Державному- казначейству України про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги у розмірі 3052 грн. 10 коп., -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПтСЗН Гуляйпільської РДА. Запорізької області про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги у розмірі 3052 грн. 10 коп.

В позовній заяві зазначав, що він до лютого 2004 року був учасником бонових дій. З лютого 2004 року позивач отримав статус інваліда війни П- ї групи. Відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захист}", йому, як учаснику бойових дій щорічно до 05 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. А з лютого 2004 року, відповідно до ч.5 ст.13 Закон}' України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" - у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст.2 Закон}- України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" та п.Зст.2 Конституції України, призначена грошова допомога, як учаснику бойових дій за 2003 рік і як інвалід}' війни ІІ-ї групи за 2004-2005 роки була виплачена не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 3052 грн. 10 коп.

2

Посилаючись на вказані обставини просив суд поновити строк для подачі позову та зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову щорічну допомогу в сумі 3052 грн. 10 коп. як учаснику бойових дій за 2003 рік і як інваліду війни П-ї групи за 2004-2005 роки.

Ухвалою судді Гуляйггільського районного суд}' Запорізької області від 04 серпня 2006 року залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПтСЗН Гуляйпільської РДА Запорізької області про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги у розмірі 3052 грн. 10 коп. в якості співвідповідачів Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України.

Постановою Гуляїптільського районного суду Запорізької області від "08" вересня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПтСЗН Гуляйпільської РДА Запорізької області, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України, Державному казначейству України про стягнення щорічної одноразової грошової допомоги у розмірі 3052 грн. 10 коп., задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Стягнуто з УПтСЗН Гуляйпільської РДА Запорізької області на користь позивача недоплачену щорічну разову допомогу- за 2003 рік у сумі 146 грн.50 коп., за 2004 рік - у сумі у сумі 579 грн. 60 коп., за 2005 рік у сумі -2326 грн., а всього - 3052 грн. 10 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі УПтСЗН Гуляйпільської РДА Запорізької області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанов}^- суд}', ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги. колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПтСЗН Гуляйпільської РДА Запорізької області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної інстанції" апеляційної суд має право змінити постанову суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни П-ї групи, що підтверджено посвідченням Б j\° НОМЕР_1 (а.с. 7).

Згідно з ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист}'» інваліди війни П-ї групи мають право на щорічну одноразову допомоги - до 5 травня в розмірі 8-ти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. З ст. 2 Закон}- України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист}'» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.

Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закон}' при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє інваліда війни П-ї групи права на таку допомогу.

Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Право на отримання позивачем грошової допомога не оспорюється відповідачем.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до увага заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суд}' за захистом свого порушеного права. Суд вважав таке заперечення безпідставним оскільки спірні правовідносини між сторонам виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку не набрання чинності КАС України позивач хоча б і звертався в порядку позовного провадження, але при цьому суд мав би брати до уваги

3

двомісячні строк на звернення до суду за захистом свого права передбачене Главою 31-А ЦПК України в редакції 1963 року. Отже КАС України не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права.

Позивач не довів поважність причин пропуску строку. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.

Доводи апеляційної скарга про те, що Управління праці та соціального захисту УПтСЗН Гуляйпільської РДА Запорізької області є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.

Керуючись 167, 198, 200, 202, 205, 206 КАС України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну .скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від '"08"' вересня 2006 року змінити:

"Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації" Запорізької області на користь ОСОБА_1 2326 грн. (дві тисячі гриста двадцять шість грн.) в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній допомозі, як інвалід)' війни П-ї групи за 2005 рік."

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.

Головуючий: Судді: