Справа №22ц-9196/09 Головуючий в 1 інстанції Ліпчанський С.М.
Категорія 26 Доповідач Будулуца М.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої - судді: Курило В.П.
суддів: Будулуци М.С., Молчанова С.І.,
при секретарі Степаненко В.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар’їнському районі Донецької області на рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар’їнському районі Донецької області далі – ВВД ФСС) про відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я на виробництві, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Мар’їнського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1. задоволено частково. На користь позивача з ВВД ФСС стягнуто 20 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та на користь держави - 7 грн.50 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
З рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд безпідставно стягнув з ВВД ФСС зазначену суму у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар’їнському районі Донецької області не прибув, про час і місце розгляду справи ВВД ФСС належним чином повідомлений.
Позивач ОСОБА_1. просив розглянути справу у його відсутності.
Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила скаргу відхилити, оскільки вважала рішення суду законним і обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості. Внаслідок виробничої травми, яка сталась з ним 27 лютого 2001 року, висновком МСЕК від 12 вересня 2001 року йому вперше безстроково встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 50 % . У зв'язку з отриманою позивачем ОСОБА_1. виробничою травмою і встановленою втратою професійної працездатності йому завдано моральну шкоду.
За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-Х1У, на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь - яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
В п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Доводи апеляційної скарги про відсутність наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди спростовуються матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості. При виконанні трудових обов’язків отримав виробничу травму. Висновком МСЕК від 12 вересня 2001року йому вперше безстроково встановлена втрата працездатності 50 % в зв'язку з отриманою виробничою травмою та встановлена третя група інвалідності.
Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, поясненнями позивача, медичними документами.
Апеляційний суд не приймає довід відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу, оскільки такий висновок МСЕК, відповідно до вимог ст.ст. 34 п. 3 Закону, необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував важкі безстрокові наслідки виробничої травми, завданий фізичний біль, обмеження життєдіяльності, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя й з дотриманням вимог ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 20 000 грн.
Визначена судом сума відповідає характеру та ступеню моральних страждань позивача, конкретним обставинам справи, підстав для її зменшення не вбачається.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_1
За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Доводи Фонду про відсутність відповідних медичних висновків про спричинення моральної шкоди позивачу, як підстави для відшкодування моральної шкоди останньому, не ґрунтуються на вказаному законі, оскільки їх витребування, окрім висновку МСЕК, вказаним законом не передбачено.
Суд обґрунтовано, з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності - 50%, яка призвела потерпілого до інвалідності в працездатному віці, моральних страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, яких зазнав потерпілий внаслідок професійного захворювання,принципу розумності та справедливості, визначив позивачу розмір моральної шкоди в сумі 20 000 грн.
Інші доводи апеляційної скарги відносно часу виникнення права на відшкодування моральної шкоди, пов’язаного з настанням виробничої травми, невірної оцінки доказів, наявним у справі, не ґрунтуються на законі, суперечать вищенаведеному, а тому апеляційний суд їх відхиляє.
Саме норми Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладання на ВВД ФСС обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу, і її виплата моральної шкоди не пов’язана з наявністю вини Фонду.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом першої інстанції - не порушено норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.
Керуючись ст. ст.303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Мар’їнському районі Донецької області відхилити.
Рішення Мар’їнського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: