Справа № 22- 8796 Головуючий в 1 інстанції – Сидоров Є.І.
Категорія 2 Доповідач – Шевченко В.Ю.
У Х В А Л А
іменем України
19 листопада 2009 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Зінов»євої А.Г.,
суддів Шевченко В.Ю., Олєйникової Л.С.,
при секретарі Голубцові А.В.,
з участю позивачів, представника позивача, представників відповідачів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 15 вересня 2009р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, від імені якого діє ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Триб»ют», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Сервіс», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її та відповідача ОСОБА_1 син – ОСОБА_8 Спадкоємцями після його смерті є вона, ОСОБА_2 та неповнолітній син спадкодавця ОСОБА_3, в інтересах якого діє його мати ОСОБА_4 Позивачка прийняла спадщину після смерті свого сина, про що їй було видано свідоцтво про право на спадщину. Інші спадкоємці від спадщини відмовились. У теперішній час їй стало відомо, що спадкодавець ОСОБА_8 був співзасновником ТОВ «Триб»ют», частка у статутному фонді якого складала 45% , та ТОВ «Альфа-Сервіс» - 25% статутного фонду. Просила визнати за нею право власності на вказані частки.
В процесі розгляду справи позивачка вточнила свої позовні вимоги та поряд з іншими вимогами просила суд своїм рішенням ввести її у склад засновників вказаних товариств, зобов»язати інших спів засновків ознайомити її з основними матеріальними цінностями, які належать товариствам, надавши їй право володіти та розпоряджатися ними.
Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 15 вересня 2009р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду першої інстанції, справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду відносно того, що даний спір повинен вирішуватися у господарському суді є помилковим, оскільки правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами цивільного та цивільно-процесуального законодавства.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Інші особи, які приймали участь у справі, до судового засідання не заперечували проти доводів апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд першої інстанції встановив наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_8 Після його смерті відкрилася спадщина, спадкоємцями якої поряд з батьками є неповнолітній син спадкодавця ОСОБА_3. Позивачка у встановлений законом строк прийняла спадщину та їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Інші спадкоємці від спадщини відмовились. Звернувшись до суду з даним позовом, позивачка просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на частки ОСОБА_8 у статутному фонді ТОВ «Триб»ют» ( 45%) та ТОВ «Альфа – Сервіс» (25%), про які їй стало відомо у теперішній час та ввести її до складу засновників вказаних товариств, надавши право володіти та розпоряджатися їх матеріальними цінностями. Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов до висновку, що оскільки даний спір підлягає вирішенню Господарським судом Донецької області, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що даний спір підлягає вирішенню у господарському суді, оскільки згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» від 15.12.2006р. №483-У статтю 16 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною, згідно якої справи у спорах між господарським товариством та його учасниками (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновником, акціонером) господарського товариства, що пов»язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцем знаходження господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осію –підприємців.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна за наступних підстав.
Згідно ч.1ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Встановлено, що позивачка не є учасником господарських товариств. Звернувшись до суду, ОСОБА_1 просила визнати за нею, як за спадкоємцем, право власності на частку у статутному фонді господарських товариств, що належала її померлому сину та вирішити питання про введення її до складу співзасновників цих товариств. Таким чином, із заявлених позивачкою вимог не вбачається корпоративний спір, який підлягає вирішенню відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції цим вимогам процесуального закону не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову з тих підстав, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, суд фактично не розглянув по суті позовні вимоги ОСОБА_1 В рішенні не зроблено ніяких правових висновків щодо предмета заявленого позову з урахуванням встановлених по справі обставин та наданих сторонами доказів.
Згідно п.5ч.1ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
За таких підстав доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 15 вересня 2009р. підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд для розгляду по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст.307, п.5ч.1ст.311, 313- 315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 15 вересня 2009р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді