?                                                                                                

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 2845 -2009 рік                             Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                          ЧабаненкоВ.О..

                                                                          Суддя-доповідач: Акопян В.І.

    Р І Ш Е Н Н Я  

                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

 09 листопада  2009 року м. Полтава .Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Акопян В.   І.                  

Суддів: Лобова О.А.Петренка В.М.

при секретарі Фадєйкіній Н.Б.                                  

за  участі позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_4

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            розглянула у відкритому судовому засіданні в м .Полтаві  цивільну справу за апеляційною скаргою  представника приватного підприємця ОСОБА_3 –ОСОБА_4  на рішення Лубенського міськрайонного суду від 26 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про стягнення заробітної плати в вихідні дні та стягнення моральної шкоди

Колегія суддів, заслухавши  доповідь судді-доповідача, - Акопян В.І.

В С Т А Н О В И Л А :

    Рішенням  Лубенського міськрайонного суду від 26 серпня 2009 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1

    Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  1097 ,74 грн. заробітної плати за роботу у вихідні дні ,на користь держави 51 грн. судового збору ,8,50 грн. інформаційно-технічне забезпечення.

    В іншій частині позовних вимог відмовлено .

      На рішення суду апеляційну скаргу подала ОСОБА_4 ,представник відповідача ОСОБА_3 ,прохає рішення суду скасувати , ухвалити нове рішення  про скасування рішення суду в частині задоволення позову та ухвалення рішення про відмову в цій частині позову ,  стягнути з

                                                     -2-

позивачки понесені витрати відповідача 408,41 грн. , посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

    Колегія суддів вивчивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги ,приходить до висновку ,що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню .

      Відповідно до  ст.213 ЦПК України  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства ,вирішив справу згідно із законом . Обґрунтованим є рішення ,ухвалене на основі повно і всебічного з*ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

    Із матеріалів справи вбачається ,що ОСОБА_1 працювала  в період з 05 грудня 2007 року по 22 серпня 2008 року відповідно до трудового договору від 5 грудня 2007 року , прибиральницею службових приміщень у приватного підприємця ОСОБА_3

    В трудовому договорі зазначено , що приватний підприємець зобов»язується оплачувати роботу працівникові в розмірі 460 грн.в місяць ,але не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати ,  час виконання робіт установлюється згідно графіку роботи з перервою 1год.( п. 4 ) .В п. 5 договору зазначено ,що вихідні дні надаються : 2 дні на тиждень відповідно графіку роботи.

 При влаштуванні на роботу позивачка знала ,що магазин працює без вихідних днів. Це вона підтвердила в судовому засіданні апеляційної інстанції.

    Відповідачем надано  до суду першої інстанції табеля обліку робочого часу за спірний період. Позивачка ,її представник і представник відповідача погодились в судовому засіданні , що він відповідає фактично відпрацьованим позивачкою дням . Суд першої інстанції визнав ,що позивачка працювала згідно табелів обліку . В апеляційній скарзі цей факт сторонами не оспорюється .

Згідно ст. 67 КЗпП України  при п’ятиденному робочому тижні працівникам надається два вихідних на тиждень.

    Загальним вихідним днем є неділя , другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні ,якщо він не визначений законодавством , визначається  графіком роботи підприємства ,  установи , організації ,погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації, і, як правило ,має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

    Стаття 107 КЗпП України передбачає , що робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі.

    Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника ,який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

                                                       -3-

Згідно табелів обліку робочого часу магазину , ОСОБА_1 щомісячно працювала 20-21 день ,  тобто в межах місячної норми .Робота у

календарні вихідні позивачці  компенсувалася  шляхом надання іншого вихідного дня на протязі тижня .Даний факт підтверджується табелями обліку ,згідно якого позивачка щомісячно мала 10-11 вихідних або 2 дня на тиждень ,  що було і передбачено  трудовим договором. Трудовим договором не передбачено ,що вихідними днями є субота та неділя. В матеріалах справи відсутні дані про те , що позивачка працювала кожного тижня шість днів ,з одним вихідним.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , місцевий суд під вихідним днем мав на увазі загальновизнаний  вихідний день і не взяв до уваги , що трудовим договором ,укладеним між позивачкою і відповідачем передбачено 2 дня вихідних дня на тиждень відповідно до графіку роботи , позивачці надавались вихідні дні в інші дні  тижня. З таким режимом роботи позивачка погодилась ,вона не заперечувала . Згідно пояснень ОСОБА_1 після її письмових звернень    до відповідача  ,їй стали надавати два вихідні - в суботу та неділю.

    На підставі вищевикладеного,  колегія суддів приходить до висновку , що рішення суду в частині задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням  нового рішення про відмову в задоволенні позову  в цій частині .

Судові витрати віднести за рахунок держави.

    В апеляційній скарзі ставиться питання про стягнення з позивачки 408,41 грн. -  судових витрат ,що були понесені  відповідачем в зв’язку зз переїздом представника до суду при розгляді  справи. До апеляційної скарги не додані докази , що такі витрати були понесені відповідачем чи його представником ,про відсутність таких доказів підтвердила і представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду. За таких обставин дане клопотання задоволенню не підлягає

        Керуючись ст. ст. 303 , 307 , п.3,4 ст. 309 , 316 , 317 ЦПК України колегія суддів –

                В И Р І Ш  И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 ,представника приватного підприємця ОСОБА_3 , задовольнити частково.

    Рішення Лубенського   міськрайонного суду від 26 серпня 2009року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати за роботу у вихідні дні і стягнення з відповідача  на користь держави судових витрат скасувати , відмовити позивачці в задоволенні цих позовних вимог.

                                             -4-    

В решті рішення місцевого суду залишити без змін.

    В задоволенні клопотання представника  відповідача ОСОБА_3 –ОСОБА_4 про стягнення з позивачки 408 грн. 41 коп.- відмовити.

    Рішення  апеляційного суду вступає в законну силу з моменту його проголошення , на нього  може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців  з часу набрання законної сили рішенням  апеляційного суду .

 Головуючий                                                                       В.І. Акопян

Судді апеляційного                                                             В.М.Петренко

суду

                                                                                               О.А.Лобов