28.12.2017 Єдиний унікальний № 371/1540/16-ц

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1540 /16-ц

Провадження № 2-з /371/ 40 /17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконними (недійсними) наказів,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача після звернення до суду з вищевказаним позовом звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила суд в порядку забезпечення позову шляхом заборони громадянину ОСОБА_3 вчиняти дії по здійсненню господарської діяльності в будь-який спосіб на земельній ділянці загальною площею 44,6957 га (кадастровий номер 3222981800:01:005:0001) розташовану на території Ємчиської сільської ради (за межами населеного пункту) Миронівського району, Київської області, в тому числі використовувати та обробялти (в тому числі, але не виключно: посів, оранку, дискування, культивацію, рекультивацію, внесення добрив, збирання врожаю та замовлення таких робіт, послуг, реалізацію врожаю).

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову, але в заяві вони відсутні, як і будь-які докази необхідності забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов’язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

У заяві про забезпечення позову представник позивача не навів достатніх доводів щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду, створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання.

Із матеріалів справи вбачається існування у відповідача ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3222981800:01:005:0001), який був укладений 26 грудня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_3 та зареєстрованого 26 грудня 2016 року КП Миронівської районної ради «МИРОНІВКА-РЕЄСТР» за номер запису про інше речове право: 18412913.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази визнання судом договору оренди земельної ділянки укладеного 26 грудня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_3 недійсним, а отже задоволення заяви про забезпечення позову призведе до порушення його прав за цим договором.

У випадку задоволення позову позивач не позбавлений права стягнути із винних осіб свої матеріальні збитки завдані внаслідок порушення його законних прав.

На підставі викладеного суддя вважає, що заява про забезпечення позову не обґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 204 ЦК України, ст. ст. 151 -153, 258 – 260, 263, 265, 272, 273, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконними (недійсними) наказів – відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд  в п’ятнадцятиденний строк з дня її постановлення.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя підпис ОСОБА_4

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук