13.12.10 ,
Апеляційний суд Херсонської області
м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78
Справа №22-11657/2010р. Головуючий в 1-й інстанції
ОСОБА_1
Категорія: 67 Доповідач - Лісова Г.Є.
Р І Ш Б Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 13 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Лісової Г.Є.
Суддів: Прокопчук Д.П., Базіль А.В. при секретарі: Зінчук Л.Ю., за участю прокурора: Пуляєва І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Дніпровського району м. Херсона на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2008 року в справі за заявою ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вінь, заінтересована особа ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
встановила:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вінь звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання її батьків на території України до 24.08.1991 року, зазначаючи, що у відповідності до Міжурядової угоди про направлення та прийом в’єтнамських громадян на професійне навчання й роботу на підприємствах й організаціях СРСР від 02.04.1981 року, батьки заявника: батько ОСОБА_2 ОСОБА_3 з 08.02.1987 по
15.11.1991рік працював на Херсонському комбайновому заводі ім. Петровського, а мати ОСОБА_3 Мінь, в період з 01.07.1988 по
03.05.1992рік працювала на Херсонському бавовняному комбінаті. Після закінчення строку Міжурядової угоди та звільнення з вищевказаних підприємств її батьки залишилися проживати в Херсоні в гуртожитку за адресою: м. Херсон, вул. І. Куліка, 139/4. В 2003 році вони виїхали до ОСОБА_4, а вона залишилася проживати на території Україні в м. Херсоні, оскільки мала постійну роботу та місце проживання в гуртожитку по вул. І. Куліка, 139/4, в м. Херсоні.
Встановлення факту проживання батьків на території України до 24.08.1991 року необхідно їй для отримання громадянства за територіальною ознакою, згідно ст.8 Закону України «Про громадянство України».
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2008 року заяву про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено. Встановлено факт постійного проживання батьків ОСОБА_3 Мінь та ОСОБА_2 ОСОБА_3 до
24.08.1991року на території України.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Дніпровського району м. Херсона подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вінь.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що заявнику ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вінь факт постійного проживання її батьків на території України до 24.08.1991 року необхідно встановити для набуття громадянства України за територіальним походженням.
У ч.І ст.8 Закону України «Про громадянство України», яка регламентує набуття громадянства України за територіальним походженням, зазначено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та
неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука
народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама, чи
хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та
неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_1, Української Держави, Української ОСОБА_5 Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської ОСОБА_5 Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Так, із копії її паспорта та свідоцтва про народження вбачається, що вона є громадянкою ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_4 і термін дії її паспорта, як громадянки ОСОБА_4 продовжено до 05.12.2017року. На підтвердження постійного проживання на території України нею не надано належних доказів.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вінь, суд першої інстанції не врахував вищезазначених норм матеріального права та не дав належної оцінки наявним у справі доказам.
На думку колегії заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що її батьки на законних підставах постійно проживали на території України до 24.08.1991 року.
Проживання на території України на законних підставах згідно зі ст. 1 Закону України «Про громадянство» - де проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.
Із матеріалів справи вбачається, що батьки заявника знаходилися на території України відповідно до Угоди між Урядом СРСР та Урядом ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_4 про направлення та прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємствах і в організаціях СРСР від 02 квітня 1981 року, а тому проживали на території України тимчасово на період роботи та після завершення мали повернутися до ОСОБА_4. Однак повернулися вони до ОСОБА_4 лише в 2003 році, а тому, до часу виїзду перебували на території України без законних підстав.
Також, при вирішенні питання про обґрунтованість заявленої вимоги суду, крім перевірки та встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на
24.08.1991року, необхідно було встановити той факт, що заявник подав до компетентного органу зобов’язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянство (підданство) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (абзац 12 ст.1 Закону України «Про громадянство України» ).
Заявник не надала суду належних доказів про те що вона звернулася до органів МВС за місцем проживання з відповідною заявою - зобов’язанням про припинення громадянства ОСОБА_4.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені заяви з наведених вище підстав.
На підставі викладеного, ст.8 Закону України «Про громадянство України», керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Дніпровського району м. Херсона задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вінь у задоволенні заяви пр встановлення факту постійного проживання її батьків н території України до 24.08.1991 року.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сил] з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційном порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованог суду України з розгляду цивільних і кримінальних спраЕ шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційно інстанції.
Головуючий
Судді