печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30879/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Москаленко К.О.,

при секретарі - Федотовій Т.О., Березовській К.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києві та Київській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києві та Київській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Фастівську відділення №2877 та ОСОБА_1 було укладено Договір про іпотечний кредит №3779 (далі по тексту - Кредитний договір), відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит на придбання однокімнатної квартири готівкою в розмірі 80 000,00 доларів США, терміном на 30 років, з остаточним поверненням не пізніше 27.08.2038, та зі сплатою відсотків у розмірі 14,8% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №12984 (далі по тексту - Договір поруки). Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Кредитним договором ним були виконання належним чином, однак, позичальник взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на 01.07.2015 у нього утворилась заборгованість у розмірі 60 288,30 доларів США, яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.

ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити, посилаючись на те, що розмір заборгованості за кредитним договором позивачем не доведений належними доказами.

Представник відповідача 2 заперечив щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити у зв'язку з недоведеністю розміру заборгованості.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, думку відповідача ОСОБА_1 та представниа відповідача ОСОБА_2, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами шляхом їх дослідження, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Фастівську відділення №2877 та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір. (а.с.19-25)

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, банк зобов'язувався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 80 000,00доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути всю отриману суму кредиту, а також сплатити проценти за користування Кредитом у розмірі 14,8% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

Пунктом 1.2. Кредитного договору визначено, що кредит надається на 30 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 27.08.2038.

Згідно з п. 1.5. Кредитного договору, позичальник зобов'язується щомісячно до 25 числа, починаючи з наступного місяця після отримання кредиту проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі по 222,22 доларів США.

Відповідно до п.п. 3.4., 4.2.2. Кредитного договору, банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи комісійними винагородами (у разі їх стягнення згідно з умовами цього Договору), а також в інших випадках, передбачених цим Договором, вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим Договором та стягнути заборгованість за цим Договором в примусовому порядку.

Як вбачається зі змісту ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу - ст. 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В свою чергу, відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

23.02.2015 позивач направив позичальнику лист-вимогу №53/08/31 з повідомленням про відкликання всієї суми кредиту та вимогою не пізніше 30 календарних днів з дати отримання цього листа-вимоги здійснити повне погашення кредиту, процентів та неустойки. (а.с. 28-50)

Однак, станом на день звернення позивача до суду позичальник так і не повернув позивачу грошові кошти.

В процесі розгляду справи була проведена судово-бухгалтерська експертиза, у висновку якої зазначено про те, що неможливо встановити документальне підтвердження розміру заборгованості.

Згідно ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Судом перевірено висновок експерта та не може бути визнано його обґрунтованим, оскільки, він суперечить об'єктивно встановленим фактам, та є таким, що не відповідає наявним у справі доказам, а тому суд відхиляє наявний в матеріалах справи висновок.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 147 ЦПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

Разом з тим, у висновку експерта відсутнє зазначення освіта експерта, спеціальності, зазначено номер свідоцтва, однак, не долучено його копії, не зазначено стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання та посади експерта.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості позивача станом на 01.07.2015 заборгованість позичальника перед позивачем за Кредитним договором складає 60 288,30 доларів США, з яких:

- заборгованість по кредиту - 53 569,93 доларів США;

- заборгованість по сплаті відсотків за користування кредиток - 5 255,95 доларів США;

- пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом - 288,34 доларів США;

- загальна сума 3% річних від прострочених сум по відсоткам - 47,8 доларів США;

- загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості - 1 174,08 доларів США.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Отже, та обставина, що позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту, процентів за Кредитним договором, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження, а тому позовні вимоги в цій частині доведені, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 1 березня 2017 року у справі №6-284цс17.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 126,08 доларів США не підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 27.08.2008 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки. (а.с.35-36)

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як визначено у ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2. Договору поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з підпису ОСОБА_1 на листі-повідомленні, позичальник отримав його 08.01.2015. (а.с. 170-171)

У листі-повідомленні не зазначено строку, протягом якого позичальник та поручитель мають виконати непогашені зобов'язання, а тому в даному випадку суд вважає за необхідне керуватися строком, встановленим у п. 3.4. Кредитного договору, відповідно до якого зазначено, що виконання позичальником вимоги банку про дострокове повернення суми кредиту, належних до сплати процентів та інших платежів відповідно до умов цього договору повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання такої вимоги банку.

Отже, зважаючи на те, що позичальник отримав зазначений лист-повідомлення 08.01.2015, та зважаючи на 30-денний строк виконання вимоги банку, строк виконання зобов'язання є таким, що настав 08.02.2015. Таким чином, саме з 08.02.2015 та протягом шести місяців кредитор мав звернутися до поручителя.

Разом з тим, позивач звернувся до суду 20.08.2015 згідно штемпеля на поштовому конверті, тобто з пропуском встановленого у ч. 4 ст. 559 ЦК України строку, у зв'язку з чим порука ОСОБА_2 є припиненою.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у листі-повідомленні зазначено, що воно є повторним, докази направлення першого повідомлення в матеріалах справи відсутні, разом з тим, зважаючи на те, що дане повідомлення є повторним, очевидним є те, що попереднє повідомлення було направлено раніше, що, знову ж таки, свідчить про пропуск позивачем строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме сплачена сума судового збору у розмірі 3 654,00 грн.

На підставі ст.ст. 11,14, 15, 16, 525, 526, 530, 546, 553, 554, 559, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києві та Київській області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 09322277) заборгованість за кредитним договором в розмірі 59 162,02 доларів США, з яких: 53 569,93 доларів США - заборгованість по кредиту, 5 255,95 доларів США - по сплаті відсотків за користування кредитом, 288,34 доларів США - пеня, 3% річних від прострочення суми заборгованості в розмірі 47,80 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Головного управління по м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 09322277) судові витрати у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Печерського

районного суду міста Києва К.О. Москаленко