Справа № 761/29701/16-к

Провадження № 1-кп/761/602/2017

УХВАЛА 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   26 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді          ОСОБА_1 , 

судді                  ОСОБА_2 , 

присяжних              ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

запасних присяжних:      ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 

за участі:

секретаря              ОСОБА_8 , 

прокурора              ОСОБА_9 , 

потерпілих      ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 

представників цивільних 

позивачів              ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , 

захисників      ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

обвинувачених          ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 120150000000006 13, у якому 

ОСОБА_17  обвинувачується у вчиненні кримінальних, правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 342 КК України; 

ОСОБА_18  обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України,  

 у с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_17  та ОСОБА_18 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

   Захисником обвинуваченого ОСОБА_18  адвокатом ОСОБА_15  подана заява про відвід усьому складу суду. 

   Відвід головуючому обґрунтовується тим, що останнім, на думку захисника, не дотримані вимоги щодо роз`яснення обвинуваченому ОСОБА_18 суті пред`явленого обвинувачення, оскільки головуючий не зміг пояснити та назвати прізвища та імена 37 потерпілих, відповідні дані про яких не зазначені в обвинувальному акті. Крім того, головуючий не роз`яснив, які конкретно дії обвинуваченого ОСОБА_18 , містять ознаки терористичного акту. 

   Наведене утворює у ініціатора відводу сумнів у неупередженості головуючого  судді ОСОБА_1 .

   Підставами для відводу судді ОСОБА_2  та присяжним захисник вважав те, що зазначені особи приймали рішення, яким встановлювався обсяг доказів, які підлягають дослідженню під час судового розгляду. 

Зокрема, захисник ОСОБА_15  не згоден з тим, що рішення суду з цього питання не прийняте у формі письмової ухвали, крім того, зазначені лише процесуальні джерела доказів без детальної конкретизації доказів сторони обвинувачення, які мають бути досліджені. 

Також, на переконання захисника, суд прийняв неправильне рішення, коли не задовольнив його клопотання щодо повернення цивільних позовів. 

Захисник ОСОБА_15 , посилаючись на п. 4 ч.1 ст. 75 КПК, висловив сумніви у неупередженості суду.

Захисник ОСОБА_16 , обвинувачені ОСОБА_17 та ОСОБА_18 погодилися з думкою адвоката ОСОБА_15 .

Потерпілий ОСОБА_10 покладався на рішення суду, потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заперечували проти задоволення заяви.

Прокурор ОСОБА_9 просив суд у відводі відмовити через те, що мотиви відповідної заяви ґрунтуються на незгоді сторони захисту з прийнятими судом рішеннями. Однак наведене не дає підстав для відводу. 

Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, які є необхідними для вирішення заяви про відвід, дійшов висновку про таке.

   Статтею 75 КПК України визначений перелік підстав, за наявності яких суддя або присяжний підлягають відводу. 

До однієї з підстав, яка унеможливлює участь вказаних осіб у розгляді справи, є наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості.

Надаючи оцінку доводам заяви, суд відмічає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який з-поміж іншого обґрунтує будь-яке висунуте проти нього кримінальне обвинувачення. 

Неупередженість судді та суду передбачає відсутність будь-якої зацікавленості при відправленні правосуддя, об`єктивність і повну безсторонність щодо учасників процесу. 

Практика Європейського суду з прав людини сформулювала зміст такої категорії як «безсторонній суд», що включає суб`єктивний та об`єктивний критерії. 

Суб`єктивний критерій означає, що суд має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; об`єктивний - що суд має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку суду умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об`єктивності. 

Об`єктивною складовою категорії «безсторонній суд» є наявність обставин, коли є підстави побоюватися, що суд перебуває у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній тощо залежності від сторони у справі. 

Захисник ОСОБА_15 , оцінюючи процесуальні дії головуючого щодо роз`яснення висунутого обвинувачення, рішення суду у частині визначення порядку та обсягу доказів у справі, які підлягають дослідженню, у частині долі заявлених цивільних позовів, вбачає в них елементи упередженості, які фактично відсутні.

Будь-які підстави для висновку, що суд перебуває у залежності від певних осіб чи органів не наведені. 

Суд також не погоджується, що до його складу включенні особи, які особисто зацікавлені у вирішенні справи.

Незгода сторони захисту з прийнятими судом рішеннями не є тотожною упередженості або ж необ`єктивності суду.

Отже, наведене стороною захисту не створює сумнівів щодо неупередженості суду, оскільки прийняття рішень, які належить до компетенції суду не є проявом необ`єктивності або зацікавленості.

 На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, суд 

                у х в а л и в :

     У задоволенні заяви захисника ОСОБА_15 про відвід усього складу суду у судовій справі № 761/29701/16-к (провадження № 1-кп/761/602/2017) відмовити.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: 

 ОСОБА_1                           ОСОБА_2 

Присяжні: 

ОСОБА_3  ОСОБА_4                   ОСОБА_5